З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

Анатомія людини

Колінний суглоб (articulatiogenus), правий; вигляд спереду, суглобова капсула видалена, сухожилок чотириголового м

Рис. 114. Колінний суглоб (articulatiogenus), правий; вигляд спереду, суглобова капсула видалена, сухожилок чотириголового м'яза стегна з наколінком відтягнено вниз

Колінний суглоб (articulatio genus), правий; вигляд ззаду, суглобова капсула видалена

Рис. 115. Колінний суглоб (articulatio genus), правий; вигляд ззаду, суглобова капсула видалена

неврозом чотириголового м'яза стегна розміщена переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Між зв'язкою наколінна і великогомілковою кісткою розташована глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).

У задній колінній ділянці в місцях прикріплення сухожилків м'язів (кравецького, тонкого, півнерегинчастого, нівсухожилкового, двоголового м'яза стегна, литкового, камбалонодібного та інших) розміщені синовіальні сумки, які мають однойменну з м'язами назву.

Колінний суглоб укріплений міцними внутрішпьокапсульними і позакапсульнимії зв'язками. До внутріншьокаисульних складок, окрім уже названих, належать дві схрещені зв'язки, які вкриті синовіальною перетинкою. Передня схрещена зв'язка (lig. cruciatum anterius) починається від присередньої поверхні бічного виростка стегнової кістки і прикріплюеться до переднього міжвиросткового поля великогомілкової кістки. Задня схрещена зв'язка (lig. cruciatum posterius) починається від бічної поверхні присереднього виростка стегнової кістки і прикрі-

Колінний суглоб (articulatio genus); стріловий розпил

Рис. 116. Колінний суглоб (articulatio genus); стріловий розпил

плюється до заднього міжвиросткового поля великогомілкової кістки. Схрещені зв'язки обмежують згинання, розгинання і обертання досередини гомілки.

До позакапсульних зв'язок належать наступні потужні зв'язки. Обхідна малогомілкова зв'язка (lig. collaterale fibulare) розміщена на бічній поверхні колінного суглоба, її діаметр дорівнює приблизно 5 мм. Вона починається від бічного надвиростка стегнової кістки і прикріплюється до бічної поверхні головки малогомілкової кістки. Обхідна великого- мілкова зв'язка (lig. collaterale tibiale) розташована на присередній поверхні колінного суглоба, має ширину 10-12 мм і зрощена з капсулою суглоба. Вона починається від присереднього иадвиростка стегнової кістки і прикріплюється до найбільш виступаючої частини присереднього виростка великогомілкової кістки. Обхідні зв'язки обмежують розгинання і обертання гомілки назовні.

Продовженням сухожилка чотириголового м'яза стегна, що охоплює наколінок, є товстий широкий волокнистий тяж – зв'язка наколінка (lig. patellae), яка починається від верхівки наколінка і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Утримують наколінок під час рухів npucejjedttiu і бічний тримачі наколінка (retinaculum patellae mediale et retinaculum patellae laterale), які представлені окремими пучками сухожилка чотириголового м'яза стегна, що відходять з боків наколінка відповідно до присереднього і бічного надвиростків стегнової кістки.

На задній поверхні суглобової капсули розташовані дві потужні зв'язки. Коса підколінна зв'язка (lig. popliteum obliquum) є частиною сухожилка півперетинчастого м'яза, вона починається від задньоприсереднього краю присереднього виростка великогомілкової кістки, направляється догори і вбік, вплітається в капсулу суглоба і прикріплюється до задньої поверхні стегнової кістки над її бічним надвиростком. Дугоподібна підколінна зв'язка (lig. popliteum arcuatum) починається на задній поверхні головки малогомілкової кістки і бічного иадвиростка стегнової кістки, піднімається догори, дугоподібно згинаючись присередньо, частково прикріплюється до середньої частини косої підколінної зв'язки, далі, спускаючись донизу, прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки.

У колінному суглобі можливі такі рухи: навколо лобової (фронтальної) осі здійснюється згинання гомілки до 130° та її розгинання до 180°; при зігнутій гомілці під кутом 80-90° навколо вертикальної осі відбувається її обертання до середини приблизно на 10° і обертання назовні до 40°. При згинанні гомілки в колінному суглобі розслаблюються обхідні зв'язки, створюючи умови для її обертальних рухів навколо вертикальної осі. При цих рухах меніски ковзають по суглобовій поверхні великогомілкової кістки. Схрещені зв'язки обмежують обертання досередини, а обхідні зв'язки гальмують обертання назовні. При розігнутому суглобі обхідні зв'язки натягуються, виростки стегнової кістки упираються у верхню суглобову поверхню великогомілкової кістки, стегно і гомілка утворюють єдину міцну опору.

Колінний суглоб має вікові особливості. У немовлят присередній і бічний виростки стегнової кістки майже однакового розміру, вони скошені догори і назад, а виростки великогомілкової кістки – вниз і назад. Окрім того, виростки обох кісток скошені в присередньому напрямку і розгорнуті назовні, що й обумовлює овальну форму нижніх кінцівок упродовж першого року життя дитини. Капсула колінного суглоба натягнута, щільна, зв'язки не сформовані, а меніски представлені тонкими сполучнотканинними пластинками. Короткі схрещені зв'язки значно обмежують розмах рухів у колінному суглобі. Протягом перших 5 років життя меніски інтенсивно ростуть, але тільки у підлітків вони набувають форми і розмірів дорослої людини. Починаючи з юнацького віку еластичність суглобового хряща поступово зменшується. У 8-12-річних дітей виростки стегнової кістки приймають форму дорослої людини. Надиаколінкова сумка у немовлят не сполучається з порожниною суглоба, вона формується протягом перших років життя, але в 6 % випадків ця сумка й у дорослої людини не сполучається з порожниною колінного суглоба.

Колінний суглоб кровопостачається із суглобової колінної сітки, що утворена: присередпімн і бічними верхніми та нижніми колінними артеріями; серединною колінною артерією (з підколінної артерії), низхідною колінною артерією (із стегнової артерії), передньою і задньою поворотними великогомілковими артеріями (з передньої великогомілкової артерії). Венозна кров відтікає в глибокі вени: передні великогомілкові, підколінну і стегнову. Відтік лімфи здійснюється по лімфатичних судинах у підколінні лімфатичні вузли, а потім у пахвинні вузли. Суглоб іннервується гілками великогомілкового і загального малогомілкового нервів.

З'єднання кісток гомілки між собою. Кістки гомілки сполучаються між собою за допомогою суглоба та синдесмозу (див. рис. 114,115, рис. 117, 118, 119). З'єднання між великогомілковою і малогомілковою кістками практично нерухомі; це пов'язано з опорною функцією гомілки й участю малогомілкової кістки в утворенні надп'ятково-гомілкового суглоба. Між міжкістковими краями великогомілкової і малогомілкової кісток натягнута товста міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris). У верхній і нижній частинах перетинки є отвори, через які проходять судини і нерви.

Проксимальні і дистальні кінці обох кісток гомілки з'єднуються відповідно велико-малогомілковим суглобом і велико-малогомілковим синдесмозом. Велико-малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis) плоский, багатоосьовий, але малорухомий, він утворений малогомілковою суглобовою поверхнею па бічному виростку великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею головки малогомілкової кістки. Туго натягнута суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглобова порожнина іноді сполучається з порожниною колінного суглоба. Капсулу суглоба зміцнюють передня і задня зв'язки головки малогомілкової кістки (ligg. capitis fibulae anterius et posterius). Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) малорухомий, утворений між малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки і бічною кісточкою малогомілкової кістки. Іноді у цей синдесмоз випинається капсула надп'ятково-гомілкового суглоба у вигляді закутка, перетворюючи його в нижній велико-малогомілковий суглоб. Укріплюють цей синдесмоз короткі, але дуже міцні передня і задня велико-малогомілкові зв'язки (ligg. tibiofibularia anterius et posterius), що натягнуті відповідно від переднього і заднього країв малогомілкової вирізки великогомілкової кістки до бічної кісточки малогомілкової кістки.

З'єднання кісток стопи. Стопа як цілісна структура. Стопа витримує на собі всю масу тіла, будучи органом опори і пересування. Це її обумовлює її будову і характер з'єднань кісток, що представлені різними видами суглобів. Усі суглоби стопи можна розділити на 4 великі групи: зчленування стопи з гомілкою; зчленування заплеснових кісток між собою; зчленування між заплесновими і плесновими кістками; зчленування кісток пальців (рис. 117, 118, 119).

Надп'ятково-гомілковий суглоб (aiticulatio talocruralis) складний, блокоподібний, одноосьовий. Він утворений суглобовими поверхнями присередиьої і бічної кісточок обох кісток гомілки та нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, що компонують своєрідну “суглобову вилку”, а також суглобовими поверхнями блока надп'яткової кістки. Коротка суглобова капсула па передній поверхні кісток гомілки і на надп'ятковій кістці прикріплюється на 5-8 мм попереду від суглобового хряща, позаду і з боків – до країв суглобового хряща. З боків суглобова капсула міцна і товста, попереду і позаду – тонка, утворює складки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки