Біологічні мембрани

Анатомія людини

Біологічна мембрана складається з двох шарів амфіпатичних молекул ліпідів (біліпідний шар).

Кожна така молекула має дві частини – головку і хвіст. Хвости гідрофобні і обернені один до одного, а головки – гідрофільні і розташовані на поверхнях мембрани. У біліпідний шар занурені молекули білка (рис. 2). Біліпідний шар, як і рідина, має значний поверхневий натяг, тому утворює замкнуті порожнини, що не спадаются.

Деякі молекули білків пронизують усю мембрану. Такі білки називають інтегральними (трансмембранними). Інші білки розміщені в мембрані так, що в павколомембраппому просторі міститься лише один кінець молекули, а другий кінець розташований у внутрішньому або у зовнішньому моношарі мембрани. Такі білки називають напівінтегральними. Деякі білки, що транспортуються через мембрану і тимчасово розміщені в ній, інколи розташовуються у фосфол і підйому шарі.

Кінці інтегральних білкових молекул, що розташовані в навколомембранному просторі, можуть зв'язуватися там з різними речовинами. Тому ці білки відіграють важливу роль у трансмембранних процесах. З напівінтегральними білками завжди зв'язані молекули, що забезпечують сприйняття сигналів із середовища (молекулярні рецептори) або передачу сигналів від мембрани в середовище. Подібно до ліпідів, білкові молекули також є амфіпатичними, їх гідрофобні ділянки оточені аналогічними “хвостами” ліпідів, а гідрофільні розташовані ззовні.

Білки забезпечують ряд важливих мембранних функцій: одні білки є рецепторами, інші – ферментами, треті – переносниками. Кілька білкових молекул можуть утворювати канал, через який проходять певні іони або молекули. Концентрація речовин, зокрема іонів, по обидві сторони мембрани неоднакова, тому й виникає різниця електричних потенціалів. Однією з найважливіших функцій біологічних мембран, зокрема клітинної мембрани, є транспортна функція.

Зовнішня клітинна оболонка, або плазмолема, є типовою біологічною мембраною, її товщина складає

Ультрамікроскопічна будова клітини

Рис. 1. Ультрамікроскопічна будова клітини

Будова клітинної мембрани

Рис. 2. Будова клітинної мембрани

близько 10 мм. Плазмолема виконує розмежувальну, транспортну і рецепторну (сприйняття сигналів із зовнішнього для клітини середовища) функції.

Зовнішній і внутрішній шари плазмолеми мають товщину приблизно 2-5 мм, середній шар – майже З нм. У білі підмий шар плазмолеми занурені молекули білка. Деякі з них (інтегральні або трансмембранні) проходять через усю клітинну мембрану, інші (периферійні, або зовнішні) розташовані у внутрішньому або зовнішньому шарах мембрани. Деякі інтегральні білки зв'язані нековалентними зв'язками з білками цитоплазми.

Зовнішня поверхня плазмолеми вкрита глікокаліксом, що має товщину на різних ділянках поверхні однієї клітини від 7,5 до 200 нм. Глікокалікс складається із сукупності молекул, які зв'язані з білками плазмолеми. Ці молекули представлені ланцюжками полісахаридів, гліколіпідівта глікопротеїнів.

Багато молекул глікокаліксу є специфічними молекулярними рецепторами. Чим більше специфічних рецепторів знаходиться в глікокаліксі, тим чутливіше клітина реагує на дію зовнішніх речовин. Якщо в глікокаліксі немає таких молекул-рецепторів, то клітина на зовнішні речовини не реагує. Отже, клітинну оболонку утворюють: глікокалікс, плазмолема (типова біологічна мембрана) і підмембранний кортикальний шар (периферійні білки, мікрофіламенти і мікротрубочки).

Наступний розділ:

Міжклітинні контакти


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біологічні мембрани“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани
  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки