Череп (стппіит) побудованим з окремих кісток, які з'єднані між собою (окрім нижньої щелепи і під'язикової кістки) за допомогою швів (рис. 64). У порожнинах черепа розміщені різні за походженням і функцією органи: головний мозок, органи зору, слуху і рівноваги, нюху і смаку; початкові відділи травної і дихальної систем. Череп забезпечує їм опору і захист. Череп поділяють на два відділи: матковий і лицевий. У мозковому черепі (neurocranium) розміщений головний мозок. Лицевий череп, або вісцеральний череп (viscerocranium) утворює кісткову основу обличчя, початок травного і дихального шляхів. у ньому розташовані органи чуття. Мозковий череп дорослої людини за об'ємом у дпа рази більший за лицевий. Він утворений з непарних кісток лобової, клиноподібної, потиличної, решітчастої та парних тім'яних і скроневих кісток. До кісток лицевого черепа належать такі парні кістки: носова, сльозова,
Рис. 64 А. Череп (cranium) людини, бічна норма (norma lateralis)
вилична, верхня щелепа, піднебінна, нижня носова раковина, а також непарні кістки – леміш, нижня щелепа, яка за допомогою суглоба з'єднана з черепом, і під'язикова кістка.
Кістки мозкового черепа
Лобова кістка (os frontale) у дорослих людей непарна, бере участь в утворенні переднього відділу склепіння черепа і передньої черепної ямки. Лобова кістка складається з чотирьох частин: лобової луски, парної очноямкової і носової частин (рис. 65, 75).
Лобова луска (squama frontalis) має опуклу зовнішню поверхню (facies externa) і ввігнуту внутрішню поверхню (facies interna). Унизу луску відокремлює від правої і лівої очноямкових частин парний надочноямковий край (margo supraorbitalis), у якому ближче до носової частини лобової кістки є надочноямкова вирізка (incisura supraorbitalis), а інколи надочноямковий отвір (foramen supraorbitale). Через ні структури проходять надочноямкові артерія і нерв. У присерсдній ділянці надочноямкового краю помітне заглиблення – лобова вирізка (incisura frontalis), через яку проходять однойменні нерв і кровоносні судини. З боків надочноямкові краї закінчуються виличним відростком (processus zygomaticus), що з'єднується з виличною кісткою. Від виличного відростка догори і назад по поверхні луски проходить скронева лінія (linea temporalis) – місце прикріплення скроневої фасції, що покриває скроневий м'яз.
Рис. 64 Б. Череп (cranium) людини, лицева норма (nonna facialis)
Рис. 65. Лобова кістка (os frontale). А – вигляд спереду, Б – вигляд знизу
Трохи вище кожного надочноямкового краю видно опуклий валик – надбрівну дугу (arcus superciliaris), посередині між ними помітна гладка площина – надперенісся (glabella). Вище надбрівної дуги помітний лобовий горб (tuber frontale).
Внутрішня поверхня луски лобової кістки донизу переходить у горизонтально розташовані очноямкові частини. На внутрішній поверхні луски по серединній лінії йде борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), що донизу переходить у лобовий гребінь (crista frontalis). В основі гребеня розміщений сліпий отвір (foramen caecum), де закріплюється відросток твердої оболони головного мозку.
Зовнішній край лобової луски зазубрений, має такі відділи: зверху і з боків – тім'яний край (matgo parietalis), що сполучається з тім'яними кістками, а знизу з двох боків – клиноподібний край (matgo sphenoidalis), що з'єднується з великими крилами клиноподібної кістки.
Очноямкова частина (pars orbitalis) лобової кістки парна, представлена тонкою пластинкою, що лежить горизонтально. Праву та ліву очноямкову частини відокремлює решітчаста вирізка (incisura ethmoidalis), в якій розташована дірчаста пластинка решітчастої кістки. На верхній – внутрішній поверхні (facies interna) очноямкових частин видні пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae) і мозкові випини (juga cerebralia). Нижня – очноямкова поверхня (fades orbitalis) гладка, увігнута, вона утворює верхню стінку очної ямки (орбіти). Біля бічного кута очноямкової частини міститься ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), а поблизу надочноямкової вирізки невелика заглибина – блокова ямка (fovea trochlearis). Поруч з ямкою розташована невелика блокова ость (spina trochlearis), з якою зростається хрящовий блок (trochlea) для сухожилка верхнього косого м'яза ока.
Носова частина (pars nasalis) лобової кістки має форму підкови. Розташовуючись між очноямковими частинами, вона обмежує попереду і з боків решітчасту вирізку (incisura ethmoidalis). Передній відділ носової частини зазубрений, з'єднується з носовими кістками і лобовими відростками верхніх щелеп. По серединній лінії від носової частини донизу відходить гребінець, який закінчується гострою носовою остю (spina nasalis). Він бере участь в утворенні кісткової носової перегородки. Праворуч і ліворуч від гребінця є отвори лобової пазухи (aperturae sinus frontalis). Лобова пазуха (sinus frontalis) у дорослих людей має різну величину, містить повітря і розділена перегородкою лобових пазух (septum sinuum frontalium). У задніх відділах носової частини лобової кістки є ямки, що прикривають собою відкриті догори комірки решітчастої кістки.
Клиноподібна кістка (os sphenoidale) розміщена в центрі основи черепа, бере участь в утворенні бічних стінок склепіння, а також порожнин ямок мозкового і лицевого черепа. Клиноподібна кістка складається з тіла, від якого відходять 3 пари відростків: великі крила, малі крила і крилоподібні відростки (рис. 66, 74, 75).
Рис. 66. Клиноподібна кістка (os sphenoidale). А – вигляд ззаду, Б – вигляд спереду
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Скелет голови – череп“ на сторінці 1. Приємного читання.
