Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

Анатомія людини

Зачатки верхніх і нижніх кінцівок у людини виникають на 3-му тижні розвитку зародка у вигляді скупчення мезенхімних клітин у бічних складках його тіла. Ці скупчення розростаються, утворюючи пластинки, що нагадують плавники риб. Проксимальні пластинки є зачатками кистей, а дистальні, які виникають дещо пізніше, – зачатками стоп. Пальці формуються пізніше у вигляді 5 променів. Ділянки обох майбутніх кінцівок розвиваються у напрямку від дистального до проксимального сегмента.

Ключиці розвиваються зі сполучнотканинної пластинки, минаючи стадію хряща. Інші кістки кінцівок проходять всі три стадії розвитку. При цьому скостеніння тіл (діафізів) усіх кісток починається у внутрішньоутробному періоді, а наростків і приростків (епіфізів і апофізів) – після народження. Тільки в деяких наростках центри скостеніння виникають ще до народження дитини. У кожній кістці закладається генетично визначена кількість центрів скостеніння, що виникають у певному визначеному порядку. У тілах трубчастих кісток первинні центри скостеніння утворюються наприкінці 2-го – початку 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку і ростуть в напрямку паростків, які у немовлят ще побудовані з хряща. Вторинні центри скостеніння в кістках кінцівок утворюються впродовж перших 5-10 років життя. Кісткові наростки зростаються з тілами кісток, як правило, після 15-18 років (табл. 17).

Трапляються численні варіанти та вади розвитку верхніх кінцівок і, зокрема, такі вади: амелія (відсутність кінцівки); меромелія (відсутність частини кінцівки); мікромелія (ненормально малі кінцівки). Варіанти та аномалії розвитку кінцівок обумовлені індивідуальними особливостями розвитку їх кісток.

Ключиця. Тіло ключиці розвивається із сполучнотканинної пластинки – ендесмально, а груднинний кінець проходить ще й хрящову стадію – енхондрально.

У тілі ключиці центр скостеніння виникає на 6-7-му тижні в середині сполучнотканинного зачатка.

З цього центра формуються тіло і надплечовий кінець ключиці. У хрящі груднинного кінця ключиці центр скостеніння виникає лише на 16– 18-му році життя, і він зростається з тілом кістки на 20-25-му роках.

Вигини ключиці можуть бути різними. Розрізняють грудиинну і надплечову форму ключиці в залежності від величини бічної чи присередньої кривизни. Розміри горбистостей, до яких прикріплюються м'язи і зв'язки, можуть бути різними. Рідко ключиця відсутня з одного або з обох боків, іноді надплечовий кінець ключиці розщеплений. У цьому випадку одна частина ключиці зчленована з надплечовим відростком, а друга з'єднується з остю лопатки.

Лопатка. Центр скостеніння виникає в хрящовій ділянці шийки лопатки наприкінці 2-го місяця внутрішньоутробного життя. З цього центру скостеніння утворюється кісткова тканина тіла й ості лопатки. Наприкінці 1-го року життя дитини центр скостеніння закладається в дзьобоподібному відростку, а до настання статевої зрілості – у надплечовому відростку й в основі дзьобоподібного відростка. Зрощення дзьобоподібного відростка й надплечового відростка з лопаткою відбувається на 15-19-му році. Додаткові центри скостеніння, що утворюються в лопатці поблизу її присереднього краю в 15-19 років, зростаються з основними центрами на 20-21-му році життя.

Аномалії розвитку лопатки часто виникають разом з аномаліями сусідніх з нею кісток верхньої кінцівки. Зокрема, при сплощенні чи відсутності суглобової западини лопатки спостерігається вроджена деформація головки плечової кістки, вкорочена ключиця тощо. Іноді надплечовий і дзьобонодібний відростки з'єднані з лопаткою за допомогою прошарку хрящової тканини – синхондрозом. Замість вирізки на верхньому краї лопатки може бути отвір. Нерідко буває асиметрія положення лопатки. Вище положення лівої лопатки трапляється частіше (у 70 %), ніж правої. Плоска лопатка буває у 23 % випадків. У 5 % людей є додаткова лопаткова кістка – цс окремий надплечовий відросток, що з'єднується з лопаткою за допомогою особливого суглоба.

ТАБЛИЦЯ 17. Строки утворення точок скостеніння в кістках верхніх кінцівок людини після народження.

Назва кістокМісце утворення точок скостенінняТермін виникнення точок скостенінняНИВИТермін зрощення з тілом кісток, роки
ЛопаткаШийка лопаткиКінець 2-го місяця3-7
Дзьобоподібний відросток1 рік15-17
Над плечовий відросток15-18 років18-19
Присередній край15-19 років20-21
Ключиця (тіло минаєГруднинний кінець16-18 років20-25
хрящову стадію)
Плечова кісткаГоловка1 рік3-7
Великий горбок1-5 років3-7
Малий горбок1-5 років15-25
Головочка1-5 років13-21
Бічний надвиросток4-18 років13-21
Присередній надвиросток4-11 років13-21
Блок7-1 б років13-21
Ліктьова кісткаПроксимальний епіфіз7-14 років13-20
Дистальний епіфіз3-14 років15-25
Променева кісткаПроксимальний епіфіз3-10 років13-21
Дистальний епіфіз4-9 років15-25
Зап'ясткові кісткиГоловчаста кістка1 рік
Гачкувата кістка1 рік
Тригранна кістка6 міс. – 7,5 років
Півмісяцева кістка6 міс. – 9,5 років
Човноподібна кістка2,5-9 років
Кістка-трапеція1,5-1 Ороків
Трапецієподібна кістка2,5-9 років
Горохоподібна кістка6,5-16,5 років
П'ясткові кісткиЕпіфізи10 міс. – 7 років15-25
ФалангиЕпіфізи5 міс. – 7 років14-21

Плечова кістка. У проксимальному наростку (епіфізі) плечової кістки утворюються 3 центри скостеніння: один у головці, частіше на 1-му році життя дитини: другий у великому горбку на 1-5- му році, і третій в малому горбку на 1-5-му році. Ці центри скостеніння зростаються між собою на 3-7 році, а з тілом кістки (діафізом) – тільки на 13-25-му році. У головочці виростка плечової кістки (дистальний епіфіз) центр скостеніння виникає впродовж перших п'яти років життя, в бічному надвиростку – на 4-6-му році, у присередньому над- виростку – на 4-11-му році. Ці частини зростаються з тілом (діафізом) кістки до 13-21 років. Кісткова пластинка між вінцевою і ліктьовою ямками нерідко відсутня, тоді між ямками утворюється отвір. Іноді (в 1-2% випадків) у верхній присередиій частині виростка плечової кістки є отвір, через який проходить стовбур серединного нерва. Трапляються випадки, коли відсутні або недорозвинені окремі частини плечової кістки, але такі аномалії звичайно супроводжуються порушеннями розвитку кісток передпліччя і кисті.

Ліктьова кістка. Центр скостеніння в проксимальному епіфізі ліктьової кістки утворюється тільки на 7-14-му році. З цього центру утворюється кістковий ліктьовий відросток. У дистальному епіфізі центри скостеніння виникають на 3-14 роках життя. Із цих центрів кісткова тканина розростається у бік головки і шилоподібного відростка. Проксимальний епіфіз зростається з діафізом у 13-20 років, а дистальний – у 15-25 років. Іноді трапляється вроджене недорозвинення ліктьової кістки, тоді вона може бути викривлена або зрощена з променевою кісткою. Між ліктьовим відростком і тілом кістки може залишатися хрящовий прошарок. Біля ліктьового і вінцевого відростків інколи утворюються сесамонодібні кістки, розташовані у товщі сухожилків. Величина і форма шилоподібного відростка можуть бути різними.

Променева кістка. Центр скостеніння в проксимальному епіфізі променевої кістки закладається на 3-10 роках життя дитини, а епіфіз приростає до діафіза на 13-25 році. Центри скостеніння в дистальному епіфізі і шилоподібному відростку вини

кають дещо пізніше, між у проксимальному епіфізі. Скостеніння променевої кістки закінчується до 25 років. Аномалії розвитку променевої кістки подібні до аномалій ліктьової кістки – недорозвинення, викривленим, зрощення з ліктьовою кісткою.

У зап'ясткових кістках скостеніння починається після народження. На 1-2-му році життя дитини центри скостеніння виникають в головчастій і гачкуватій кістках, на 3-му році (6 міс. – 7,5 років) – у тригранній, на 4-му (6 міс. – 9,5 років) – у півмісяцевій, на 5-му (2,5 – 9 років) – у човноподібній, на 6-7-му (1,5-10 років) – у кістці-трапеції, трапецієподібній кістці і на 8-му році (6,5-16,5 років) – у горохоподібній кістці.

У 1 % випадків можуть бути додаткові зап'ясткові кістки – додаткова трапецієподібна, шилоподібна і центральна кістки. Додаткова трапецієподібна кістка розташована на тильній поверхні кисті в ділянці зчленування між собою кістки-трапеції, трапецієподібної кістки і II п'ясткової кістки. Шилоподібна додаткова кістка розміщується між II і III п'ястковими кістками з одного боку, головчастою і кісткою-тра- пецією з іншого. Центральна кістка розташовується між першим і другим рядами зап'ясткових кісток. Вона часто зростається з човноподібною кісткою.

П'ясткові кістки. Закладка п'ясткових кісток відбувається значно раніше, ніж зап'ясткових кісток. У діафізах п'ясткових кісток центри скостеніння закладаються на 9-10-му тижні внутрішньоутробного життя. Винятком є І п'ясткова кістка, у якій такий центр виникає на 10-11-му тижні. Центри скостеніння в головках п'ясткових кісток утворюються у віці від 10 місяців до 7 років. Головка зростається з тілом п'ясткової кістки на 15-25 році. Біля головки V п'ясткової кістки найчастіше утворюються сесамоподібні кістки.

Фаланги пальців. Центри скостеніння в тілах дистальних фаланг утворюються в середині 2-го місяця внутрішньоутробного життя. У проксимальних фалангах такі центри виникають на початку 3-го місяця, а в середніх – наприкінці 3-го місяця. В основі фаланг центри скостеніння закладаються у дітей у віці від 5 місяців до 7 років, а основи зростаються з тілами фаланг на 14-21-му році. У сесамоподібних кістках центри скостеніння виникають на 12-15-му році життя.

Найчастіше бувають різні варіанти величини фаланг, а також збільшення числа пальців – багатопалість (polidactilia). Додаткові пальці частіше утворюються біля V пальця (digituspostminimus), або біля І пальця як його відгалуження (prepollex). Полідактилія нерідко буває двобічною. У додаткових пальцях завичай фаланг менше. Описані також розщеплення пальців, вкорочення фаланг одного чи декількох пальців, а також вкорочення пальців у результаті зменшення числа фаланг. Бувають безскелетні пальці. Навіть при наявності п'яти п'ясткових кісток можуть бути відсутні один або кілька пальців. Інколи виникає синдактилія (аномальне зрощення пальців) чи щілина кисті типу клешні рака (аномальна щілина між II та IV п'ястковими кістками). Дуже рідкісною вродженою вадою є відсутність пальців, п'ясткових кісток і навіть усієї кисті.

Наступний розділ:

Кістки нижніх кінцівок


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки
  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки