Череп немовлят і вікові особливості черепа

Анатомія людини

Череп немовляти має ряд істотних особливостей (рис. 81). Мозковий череп внаслідок активного росту головного мозку і раннього формування органів чуття за об'ємом у 8 разів більший за лицевий. У немовляти очні ямки широкі. Основа черепа в порівнянні зі склепінням відносно менша, кістки з'єднані між собою за допомогою широких хрящових і сполучнотканинних прошарків. Лобові і тім'яні горби добре виражені, тому при розгляді черепа зверху (вертикальна норма) він виглядає чотирикутним. Лобова кістка складається з двох половин, надбрівних дуг і лобової пазухи ще немає. Верхні щелепи недорозвинені, коміркових відростків ще немає, тому лицевий череп короткий. Нижня щелепа складається з двох половин, усі частини скроневої кістки розташовані окремо, а між ними є добре виражені сполучнотканинні і хрящові прошарки. Соскоподібний відросток не сформований. На кістках черепа горбистості та лінії, до яких прикріплюються м'язи, слабо виражені.

Череп немовляти. А – вигляд збоку; Б – вигляд зверху

Рис. 81. Череп немовляти. А – вигляд збоку; Б – вигляд зверху

Характерною ознакою черепа немовляти є тім'ячка (fonticuli cranii), які представлені сполучнотканинними перетинками між кістками склепіння черепа. Усього виділяють б тім'ячок: два розташовані по серединній лінії склепіння, а два парні – на його бічних поверхнях.

Найбільшим є переднє тім'ячко (fonticulus anterior). Воно має ромбоподібну форму, розташоване між двома частинами лобової кістки і двома тім'яними кістками, заростає на другому році життя. Заднє тім ячко (fonticulusposterior) трикутної форми, розміщене між двома тім'яними кістками попереду і потиличною лускою позаду. Заднє тім'ячко заростає на другому місяці після народження дитини. Клиноподібне тім'ячко, або передпьобічне тім'ячко (fonticulus sphenoidalis; fonticulus anterolateralis), парне, розташоване між лобовою і тім'яною кістками, лусковою частиною скроневої кістки і великим крилом клиноподібної кістки. Це тім'ячко заростає на другому – третьому місяці після народження. Соскоподібне тім'ячко, або задньобічне тім'ячко (fonticulus mastoideus, fonticulus posterolateralis), розташоване між скроневою, потиличною і тім'яною кістками, воно заростає на другому – третьому місяці життя. Завдяки тім'ячкам череп немовляти дуже еластичний, його форма може змінюватися під час проходження голови плода через родові шляхи. Можливе навіть накладання країв кісток склепіння черепа один на одннй, що призводить до зменшення розмірів черепа і полегшує народження дитини.

Об'єм порожнини мозкового черепа немовляти в середньому складає 385-450 см3. У перші 6 місяців після народження дитини об'єм порожнини черепа подвоюється, до 2-х років потроюється, а в дорослої людини він у 4 рази більший, ніж у немовляти. Надперенісся в немовляти відсутнє, воно формується до 15-річного віку.

Співвідношення розмірів мозкового і лицевого черепа людини в постнатальному онтогенезі змінюється. Обличчя немовляти коротке і широке. При розгляді черепа збоку (бічна норма) відношення площ лицевого і мозкового черепа в немовляти дорівнює 1:8, у 2-річної дитини – 1:6, у 5-річної – 1:4, у 10-річної – 1:3, у дорослої жінки – 1: 2,5, у дорослого чоловіка -1:2.

Після народження череп росте нерівномірно, тому виділяють 3 періоди його росту і розвитку.

Перший період- від народження до 7 років. Упродовж першого року життя череп дитини росте рівномірно, а з 1 до 3 років особливо інтенсивно росте потилична ділянка черепа. Це зв'язано з тим, що дитина на другому році життя починає ходити. На 2-3-му році життя, коли закінчується прорізування молочних зубів і посилюється функція жувальних м'язів, прискорюється ріст лицевого черепа у висоту і ширину. До 7 років продовжується ріст усіх ділянок черепа, але особливо інтенсивно росте його основа. У результаті довжина основи черепа майже досягає розмірів дорослої людини.

Другий період – від 7 років до початку статевого дозрівання (12-13 років) характеризується сповільненим, але рівномірним ростом черепа. У цей період в основному росте склепіння мозкового черепа. Об'єм порожнини мозкового черепа досягає 1 200- 1 300 см1 2 3 4. До 13 років заростає луско-соскоподібний шов, закінчується зрощення частин окремих кісток черепа, які розвиваються із самостійних центрів скостеніння.

У третьому періоді – від 13 до 20-23 років інтенсивно росте лицевий череп, виникають його статеві відмінності; у чоловіків лицевий череп росте в довжину інтенсивніше, ніж у жінок, обличчя видовжується. Якщо до періоду статевої зрілості у хлопчиків і дівчаток обличчя округле, то після статевого дозрівання у юнаків обличчя видовжується, а у дівчат залишається круглим.

Структурна перебудова кісток черепа триває все життя, але особливо ці зміни помітні у людей похилого і старечого віку. У цей період заростають шви між кістками склепіння черепа. Заростання швів черепа починається вже у 20-30-річному віці, причому в чоловіків дещо раніше, ніж у жінок. Першим починає заростати стріловий шов у задньому відділі (22-35 років), потім вінцевий, ламбдоподібний (24-42 року), потилично-соскоподібний (30-81 рік). Лусковий шов, як правило, не заростає. Процес заростання швів черепа індивідуальний, відомі випадки, коли у старих людей усі шви не заростали.

У людей похилого і старечого віку, окрім заростання швів, відбуваються інші зміни лицевого черепа. У зв'язку з випаданням зубів розміри коміркових дуг верхніх і нижніх щелеп значно зменшуються. Послаблення жувальної функції і часткова атрофія жувальних м'язів призводить до зміни рельєфу і зменшення розмірів щелеп. Кістки черепа стають тоншими.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Череп немовлят і вікові особливості черепа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа
  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки