З'єднання кісток тулуба

Анатомія людини


З'єднання хребтового стовпа


Хребтовий стовп, або хребет (columna vertebralis), утворений з розташованих один на одному хребців, що зв'язані між собою різними видами з'єднань: міжхребцевих дисків і симфізів, суглобів і зв'язок (рис. 101 і 102, табл. 23). У хребті людини є понад 122 суглоби, 365 зв'язок і 26 хрящових з'єднань. Хребет виконує опорну функцію, є гнучкою віссю тулуба, бере участь в утворенні задньої стінки грудної і черевної порожнин, таза, служить вмістилищем і захистом для спинного мозку, що розташований у хребтовому каналі (canalis vertebralis).

Хребцеві отвори, накладаючись один на один, формують хребтовий канал, площа перетину якого в дорослої людини складає від 2,2 до 3,2 см2. Канал найвужчий у грудному відділі хребта, де він має круглу форму, а найширший він у поперековому відділі, де його перетин за формою наближений до трикутника. Хребцеві вирізки суміжних хребців утворюють симетричні міжхребцеві отвори (foramina intervertebralia), у яких залягають спинномозкові вузли, проходять відповідні спинномозкові нерви і кровоносні судини. У хребтовому каналі розташований

З

Рис. 101. З'єднання хребців (поперековий відділ, частина структур хребців видалена, видно хребтовий канал)

Міжхребцевий диск (discus intervertebralis) і дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales), горизонтальний розпил між ІII і IV поперековим хребцями, вигляд зверху

Рис. 102. Міжхребцевий диск (discus intervertebralis) і дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales), горизонтальний розпил між ІII і IV поперековим хребцями, вигляд зверху

спинний мозок, що вкритий трьома оболонами, його передні і задні корінці, венозні сплетення і жирова тканина. М'язи, що прикріплюються до хребців, скорочуючись, змінюють положення хребтового стовпа в цілому або окремих його частин. Відростки хребців є кістковими важелями. Між собою з'єднуються тіла, дуги і відростки хребців.

З'єднання тіл хребців. Тіла хребців сполучаються синхондрозами і синдесмозами. Між тілами хребців розташовані хрящові міжхребцеві диски (disci intervertebrales), товщина яких коливається від 3-4 мм у грудному відділі, до 5-6 мм у шийному, а в поперековому (найбільш рухомому) відділі досягає 10-12 мм. Перший диск розташований між тілами II і III шийних хребців, останній – між тілами V поперекового і І крижового хребців. Кожен диск має двоопуклу форму. Він складається з розташованого в центрі драглистого ядра (nucleus pulposus), оточеного волокнистим кільцем (anulus fibrosus), утвореним волокнистим хрящем. Усередині драглистого ядра часто є горизонтальна щілина, що дає підставу називати таке з'єднання міжхребцевим симфізом (symphysis intervertebralis). Оскільки діаметр міжхребцевого диска більший за діаметр тіл хребців, міжхребцеві диски дещо виступають за межі країв тіл суміжних хребців.

Волокнисте кільце міцно зростається з тілами обох хребців. Воно складається з упорядкованих колових пластин, утворених переважно колагеном

ТАБЛИЦЯ 23. Суглоби тулуба

Назва · суглобаСуглобові · поверхніСуглобові зв'язкиВид суглоба, осі рухуФункція
Атланто-поти- личний суглоб (парний – правий і лівий)Правий і лівий потиличні виростки; верхні суглобові поверхні атлантаПередня і задня атла нто-потил ичн і перетинкиДвовиростковий, еліпсоподібний, комбінований, двохосьовий (лобова і стрілова)Навколо лобової осі – згинання до 20° і розгинання до 30°, навколо стрілової осі – нахил голови убік (відведення) до 15-20°
Серединний атлан- то-осьовий суглобПередня частина: ямка зуба на передній дузі атланта і передня суглобова поверхня зуба II шийного хребця. Задня частина: ямка на поперечній зв'язці атланта і задня суглобова поверхня зуба II шийного хребцяЗв'язка верхівки зуба, дві крилоподібні зв'язки, хрестоподібна зв'язка атланта, покрівельна перетинкаЦиліндричний, одноосьовий · (вертикальна)Обертання атланта навколо зуба (вертикальної осі) на 30-40° у кожний бік
Бічний атланто- осьовий суглоб (парний)Нижні суглобові поверхні атланта і верхні суглобові поверхні II шийного хребцяХрестоподібна зв'язка атланта, покрівельна перетинкаПлоский комбінований, багатоосьовийКовзання під час обертання атланта в серединному атлан- то-осьовому суглобі
Дуговідросткові суглоби (парні)Верхні і нижні суглобові відростки сусідніх хребцівПлоскі, багатоосьові (стрілова, лобова, вертикальна), комбіновані, малорухоміЗгинання і розгинання хребта, нахили праворуч і ліворуч (до 55°), обертання (скручування) навколо вертикальної осі при стоянні до 90°, сидячи – до 54°)
Попереково-крижовий суглобНижні суглобові відростки V поперекового хребця і верхні суглобові відростки крижової кісткиПлоский, багато- осьовий, малорухомийКовзання у різних напрямках при рухах хребта

I і II типів. Товсті колагенові волокна (діаметром приблизно 70 нм) сусідніх шарів, що перетинаються між собою під кутом 60°, проникають у гіаліиовий хрящ і окістя хребців. Окрім колагену, в основній речовині волокнистого кільця ще є інші макромолекули – еластин, протеоглікани, гіалуронова кислота. Ці молекули також чітко орієнтовані майже паралельними рядами подібно до колагену, а неколагенові білки орієнтовані перпендикулярно до них. Нечисленні хондроцити у волокнистому кільці розташовані між пучками колагенових волокон у вигляді ізогениих груп. Хондроцити еліпсоїдної форми мають діаметр 15-20 мкм і кулясте ядро, хроматин якого частково конденсований. У хондроцитах розвинені гранулярна ендоплазматична сітка і комплекс Гольджі, мітохондрій мало, але є численні гранули протеогліканів.

Драглисте ядро, у якому відсутні кровоносні судини, утворене хрящовою тканиною, у якій мало хондроцитів. Кількість колагенових волокон у ньому (колаген типу II) збільшується у напрямку від центра до периферії. У центрі ядра колагенових волокон небагато і вони не мають чіткої орієнтації. На периферії ядра колагенові волокна розташовані колоподібно, частина з них проходить безпосередньо в тканину волокнистого кільця. Завдяки великій кількості протеоглікаиів, які перебувають в неагрегованому стані, у драглистому ядрі є багато води, що й обумовлює його драглисту консистенцію. У центрі ядра розташовані клітини двох типів. Одні клітини мають відростки і невелике ядро, що містить в основному деконденсований хроматин, цитоплазма світла, органел небагато. Клітини другого типу круглі, великі з великим ядром, у якому конденсований хроматин розташований по периферії. У цих клітинах добре розвинені гранулярна ендоплазматична сітка і комплекс Гольджі, багато рибосом і полірибосом. Саме ці клітини синтезують білки і протеоглікани. Живлення драглистого ядра здійснюється шляхом дифузії.

Структура міжхребцевих дисків ідеально пристосована для виконання функцій рухливості й амортизації. Диски пружні, а хребці, що з'єднуються ними, мають деяку рухливість.

З'єднані між собою хрящовими дисками тіла хребців ще укріплені міцними зв'язками – передньою і задньою поздовжніми зв'язками, що утворені зі щільної волокнистої оформленої сполучної тканини. Пе^юдня поздовжня зв'язка (lig. longitudinale anterius) проходить по передній поверхні тіл усіх хребців, міцно зростається з ними і з міжхреб- цевимн дисками. Вона починається від глоткового горбка потиличної кістки і переднього горбка передньої дуги атланта і закінчується на 2-3-й поперечних лініях тазової поверхні крижової кістки. Між атлантом і потиличною кісткою передня поздовжня зв'язка стовщена і утворює передню атпанто-по- тиличпу перетинку (membrana atlantooccipitalis anterior), що прикріплюється вгорі до переднього краю великого отвору потиличної кістки, а знизу до передньої дуги атланта. Задня поздовжня зв'язка (lig. longitudinale posterius) проходить уздовж задньої поверхні тіл хребців у хребтовому каналі. Від нижнього краю схилу потиличної кістки вона проходить позаду зчленування 1 і II шийних хребців і далі вниз до І куприкового хребця. Зв'язка міцно зростається з міжхребцевими дисками, але з тілами хребців вона з'єднана слабо. На рівні серединного атланто-осьового суглоба задня поздовжня зв'язка розширюється і зростається з пучками хрестоподібної зв'язки атланта, що розташована попереду від неї, а догори вона продовжується вже під назвою – покрівельна перетинка (membrana tectoria), яка прикріплюється до нижнього краю потиличної кістки.

З'єднання дуг хребців. Дуги хребців з'єднані між собою міцними жовтими зв'язками (ligg. flava), що розташовані в проміжках між дугами хребців. Ці зв'язки утворені з еластичної сполучної тканини, що має жовтуватий колір. Жовті зв'язки складаються з рівнобіжних еластичних волокон, які переплітаються з ретикулярними і колагеновими волокнами. Ці зв'язки протидіють надмірному згинанню хребтового стовпа вперед. їх еластичний опір протистоїть силі, що прагне нахилити тулуб вперед, а також сприяє розгинанню хребтового стовпа.

З'єднання відростків хребців. Верхні і нижні суглобові відростки сусідніх хребців з'єднані між собою дуговідростковими суглобами (articulationes zygapophysiales).

Плоскі суглобові поверхні суглобових відростків, у тому числі нижніх суглобових відростків V поперекового і верхніх суглобових відростків 1 крижового хребців, покриті суглобовим хрящем. Суглобова капсула прикріплена до країв суглобових поверхонь і укріплена тонкими пучками сполучнотканинних волокон. Ці суглоби плоскі, багатоосьові, комбіновані, малорухомі. У них здійснюються згинання і розгинання хребта, його нахили праворуч і ліворуч, а також обертання навколо вертикальної осі.

Площини суглобових поверхонь суглобових відростків шийних хребців розташовані майже під кутом 45° до лобової площини. Поступово донизу ці поверхні змінюють напрямок, і в поперековому відділі хребта вони вже розташовані майже паралельно до стрілової площини. Така морфологічна особливість орієнтації суглобових поверхонь збільшує біомеханічні властивості хребта.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток тулуба“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба
  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки