Багатошаровий епітелій

Анатомія людини

Багатошаровий плоский незроговілий епітелій (рис. 13) складається з трьох шарів клітин, серед яких розрізняють базальний, остистий (шипуватий), проміжний і поверхневий:

• базальний шар утворений відносно великими призматичними або циліндричними клітинами, що прикріплені до базальної мембрани за допомогою численних напівдесмосом;

• остистий (шипуватий) шар утворений великими клітинами полігональної форми, що мають відростки у вигляді шипів. Ці клітини розташовані кількома шарами, які зв'язані між собою численними десмосомами, а в їх цитоплазмі є багато тонофіламентів;

• поверхневий шар утворений плоскими відмираючими клітинами, які злущуються.

Два перших шари утворюють паростковий (гермінативний) шар. Епітеліоцити діляться мітотично і, просуваючись догори, сплощуються і поступово замінюють клітини поверхневого шару, які злущились. Вільна поверхня багатьох клітин вкрита короткими мікроворсинками і дрібними складками. Епітелій цього типу покриває слизову оболонку рогової порожнини, стравоходу, піхви, голосових складок, перехідної зони відхідника, жіночого сечівника, а також утворює передній епітелій рогівки ока. Тобто багатошаровий плоский незроговілий епітелій покриває поверхні, що постійно зволожуються секретом залоз, які розташовані у субепітеліальній пухкій неоформленій сполучній тканині.

Багатошаровий плоский зроговілий епітелій покриває всю поверхню шкіри, утворюючи її епідерміс (рис. 14). В епідермісі шкіри виділяють 5 шарів: базальний, остистий (шипуватий), зернистий, блискучий і роговий:

Будова багатошарового плоского незроговілого епітелію

Рис. 13. Будова багатошарового плоского незроговілого епітелію

Будова багатошарового плоского зроговілого епітелію

Рис. 14. Будова багатошарового плоского зроговілого епітелію

• у базальному шарі розташовані клітини призматичної форми, що мають численні невеликі відростки, які оточені базальною мембраною, а в цитоплазмі над ядром є гранули меланіну. Між базальними епітеліоцитами розміщені пігментні клітини – меланоцити;

• остистий (шипуватий) шар утворений декількома рядами великих полігональних епітеліоцитів, які мають короткі відростки – шипи. Ці клітини, особливо їх відростки, з'єднані між собою численними десмосомами. Цитоплазма багата тонофібрилами і тонофіламентами. У цьому шарі розташовані й епідермальні макрофаг и, меланоцити і лімфоцити. Ці два шари епітеліоцитів формують ростковий шар епітелію;

• зернистий шар складається зі сплощених епітеліоцитів, які містять багато зерен (гранул) кератогіаліну;

• блискучий шар, що на гістологічних препаратах має вигляд блискучої світлої смужки, утворений з плоских епітеліоцитів, які містять елеїдин;

• роговий шар утворений з відмерлих плоских клітин – рогових лусочок, які заповнені кератином та пухирцями повітря і регулярно злущуються.

Перехідний епітелій змінює свою будову в залежності від функціонального стану органа. Перехідний епітелій покриває слизову оболонку ниркових чашечок і миски, сечоводів, сечового міхура, початкового відділу сечівника.

У перехідному епітелії виділяють три клітинні шари – базальний, проміжний і покривний:

• базальний шар складається з невеликих інтенсивно забарвлених клітин неправильної форми, які лежать на базальній мембрані;

• проміжний шар містить клітини різноманітної форми, які здебільшого мають вигляд тенісних ракеток з вузькими ніжками, що контактують з базальною мембраною. У цих клітинах є велике ядро, у цитоплазмі розташовані численні мітохондрії, помірна кількість елементів ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Багатошаровий епітелій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій
  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки