Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

Анатомія людини

Усі групи м'язів шиї – поверхневі, надпід'язикові, підпід'язикові і глибокі, що мають різне походження й анатомічне положення, вкриті трьома пластинками шийної фасції (рис. 147). Підшкірний м'яз шиї, який за функцією подібний до м'язів лиця (мімічних), має тільки власну фасцію.

Шийна фасція (fascia cervicalis) розташовується переважно у передніх відділах шиї і складається з трьох пластинок: поверхневої, передтрахейної і передхребтової.

Поверхнева пластинка (lamina superficialis) охоплює шию з усіх боків і утворює фасціальні піхви для груднинно-ключично-соскоподібних і трапецієподібних м'язів. Унизу вона прикріплюється до ключиці та ручки груднини і переходить у грудну фасцію. Угорі поверхнева пластинка зростається з під'язиковою кісткою, продовжується догори, покриваючи надпід'язикову групу м'язів, і прикріплюється до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Поверхнева пластинка шийної фасції зростається із капсулою піднижньощелепної слинної залози.

М

Рис. 147. М'язи і фасції шиї (горизонтальний розріз на рівні VII шийного хребця і щитоподібної залози)

На обличчі вона переходить у жувальну і привушну фасції, а також у щічно-глоткову фасцію.

У задній шийній ділянці поверхнева пластинка шийної фасції зростається з карковою зв'язкою і листками каркової фасції, угорі прикріплюється до зовнішнього потиличного виступу і верхньої каркової лінії, а знизу переходить у фасцію спини.

Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) розташована тільки у нижній частині передньої ділянки шиї і має трапецієподібну форму. Унизу пластинка иайширша, прикріплюється до задньої поверхні ключиць і ручки груднини, а вгорі вона найвужча і зростається з під'язиковою кісткою та з поверхневою пластинкою шийної фасції. З боків передтрахейна пластинка зростається із сполучнотканинною піхвою шийного судинно-нервового пучка (сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв) та з поверхневою пластинкою шийної фасції. Передтрахейна пластинка утворює фасціальні піхви для кожного м'яза підпід'язикової групи (груднинно-під'язикового, груднинио-щи- топодібиого, щито-під'язикового і лопатково- під'язикового). Позаду передтрахейної пластинки розташовані гортань, щитоподібна залоза і верхній відділ трахеї, а попереду – тільки поверхнева пластинка шийної фасції і шкіра. Враховуючи анатомо-топографічні особливості передтрахейної пластинки, її ще називають лопатково-ключичним апоневрозом чи вітрилом Ріше, оскільки вона нагадує вітрило, особливо коли пластинка натягується при скороченні лопатково-під'язикових м'язів, що сприяє відтоку крові від голови по венах шиї.

Між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції над яремною вирізкою груднини залягає падгрудшшпий простір (spatium suprasternale), у якому розташовується яремна венозна дуга і пухка сполучна тканина. Цей клітковинний простір позаду нижніх відділів обох груднинно-ключично-соскоподібних м'язів має закутки (надгруднинно-ключично-соскоподібний сліпий мішок Грубера).

Між внутрішніми органами шиї (щитоподібною залозою, гортанню і трахеєю) позаду і передтрахейною пластинкою попереду є передтрахейний (переднутрощевий) простір (spatium pretracheale; spatium previscerale), що сполучається із середостінням.

Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) проходить за глоткою і стравоходом і покриває спереду глибокі м'язи шиї, що розташовані на передній і бічних поверхнях шийного відділу хребта (драбинчасті, довгі м'язи голови і шиї, передні і бічні прямі м'язи голови). Угорі ця пластинка прикріплюється до зовнішньої основи черепа за глотковим горбком, з боків – до поперечних відростків шийних хребців і утворює фасціальні піхви для драбинчастих м'язів, що починаються від цих відростків. Передхребтова пластинка прикріплюється знизу разом з драбинчастими м'язами до I–II ребер і продовжується у внутрішньогрудну фасцію, а з боків – у пахвові фасції. Між гіередхребтовою пластинкою позаду і глоткою та стравоходом попереду є позаднутрощевий простір (spatium retroviscerale), що продовжується вздовж стравоходу в середостіння. Простір між передхребтовою пластинкою попереду і хребтом позаду, у якому розташовані глибокі м'язи шиї, називається передхребтовим простором (spatium prevertebrale).

Міжфасціальні простори, що заповнені пухкою сполучною тканиною, можуть служити шляхами поширення запальних процесів не тільки в межах шиї, але й спускатися вниз у середостіння.

У задній шийній ділянці між підпотиличними м'язами розташовані пластинки коркової фасції (fascia nuchae), що утворюють для цих м'язів фасціальні піхви, а знизу каркова фасція переходить у грудо-поперекову фасцію.

Варто зауважити, що в деяких підручниках з нормальної та топографічної анатомії описуються 5 пластинок шийної фасції за класифікацією В. Н. Шевкуненка: 1 – поверхнева фасція шиї, що утворює фасціальну піхву для підшкірного м'яза шиї; 2 – поверхневу і 3 – глибоку пластинки власної фасції шиї, що вкривають відповідно груднинно-ключично-соскоподібні і трапецієподібні м'язи та підпід'язикову групу м'язів; 4 – внутрішньошийну фасцію, пластинки якої оточують внутрішні органи шиї; 5 – перед-хребтову фасцію, що утворює фасціальні піхви для глибоких м'язів шиї. Однак таку класифікацію недоцільно застосовувати з наступних міркувань. По- перше, підшкірний м'яз шиї, що міцно зростається зі шкірою і за функцією подібний до інших м'язів лиця, має тільки власну фасцію. По-друге, поверхнева, передтрахейна і передхребтова пластинки шийної фасції утворюються в залежності від походження і розвитку відповідних груп м'язів шиї. Груднинно- ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи мають зяброве походження, розташовуються на шиї поверхнево. Для них фасціальні піхви утворює поверхнева пластинка шийної фасції. Підпід'язикові м'язи розвиваються з передніх частин міотомів, розміщені перед трахеєю та іншими внутрішніми органами шиї і для них фасціальні піхви утворює передтрахейна пластинка. Глибокі (передхребтові) м'язи шиї, що також утворюються з міотомів, мають загальну для них фасціальну передхребтову пластинку.

Що стосується внутрішніх органів шиї (великі слинні залози, гортань, трахея, щитоподібна залоза, глотка і стравохід), то їх зовнішньою оболонкою є адвентиція або сполучнотканинна капсула (слинні залози), яка не може бути фасцією як за будовою, так і за походженням.

З урахуванням рельєфу шкіри на шиї, обумовленого розташуванням м'язів і внутрішніх органів, у передиьобічиих відділах шиї виділяють три ділянки: непарну передню, дві парні – праву і ліву груднинло-ключично-соскоподібиу, що відповідає проекції однойменного м'яза, та праву і ліву бічні ділянки (див. рис. 144,145).

Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior), що має трикутну форму, обмежована зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи, з боків – переднім краєм правого і лівого груднинно-ключичио-соскоподібних м'язів, а вершина цього трикутника досягає яремної вирізки ручки груднини. Передньою серединною лінією передня шийна ділянка розділена на два передні шийні трикутники – правий і лівий.

У кожному передньому шийному трикутнику (trigonum cervicale anterius) виділяють ще чотири менші трикутники: піднижньощелепний, сонний, м'язовий і підборідний.

Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований: зверху – нижнім краєм тіла нижньої щелепи, присередньо і знизу – переднім черевцем двочеревцевого м'яза, збоку і знизу – заднім черевцем двочеревцевого м'яза. У цьому трикутнику розташовані: піднижньощелепна слинна залоза, шийна гілка лицевого нерва і гілки поперечного нерва шиї, лицеві артерія і вена, а за піднижньощелепною слинною залозою – занижньощелепна вена, під нижньою щелепою розташовані піднижньощелепні лімфатичні вузли.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів
  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки