З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

Анатомія людини

Окрім зв'язок, що зміцнюють окремо ці два суглоби, поперечний суглоб заплссна має спільну роздвоєну зв'язку (lig. bifurcatum). Ця зв'язка починається на верхньому краї п'яткової кістки і складається з двох окрем их зв'язок: п 'ятково-човноподібноїзв 'язки (lig. calcaneonaviculare), що прикріплюється до тиль- нобічного краю човноподібної кістки, і п'ятково- кубоподібної зв'язки (lig. calcaneocuboideum), що прикріплюється до тильної поверхні кубоподібної кістки. Роздвоєну зв'язку називають ключем суглоба Шопара, бо тільки при її розсіченні під час хірургічної операції поперечний суглоб заплесна легко розчленовується.

Клино-човноподібний суглоб (articulatio сипео- navicularis) є за формою плоским, а за будовою – складним, багатоосьовим, але малорухомим. Він утворений задніми суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і передньою суглобовою поверхнею човноподібної кістки. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглобова порожнина цього суглоба переходить у дві суглобові щілини між клиноподібними кістками, іноді вони сполучаються навіть із суглобовою порожниною заплесно-плесневих суглобів у ділянці II плесневої кістки.

Клиноподібні кістки з'єднуються між собою міжклиноподібними суглобами (articulationes intercuneiformes).

Клино-човноподібний суглоб і міжклиноподібні суглоби укріплені тильними, підошвовими і міжкістковими зв'язками:

• тильні клино-човноподібні зв'язки (ligg. cuneonavicularia dorsalia) розташовані на тильній поверхні суглоба між човноподібною і трьома клиноподібними кістками;

• тильна кубо -човноподібна зв'язка (lig. cuboideonaviculare dorsale) розміщена збоку від попередньої зв'язки, вона з'єднує тильні поверхні кубоподібної і човноподібної кісток;

• тильна клино-кубоподібна зв'язка (lig. cuneocuboideum dorsale) з'єднує тильні поверхні бічної клиноподібної і кубоподібної кісток;

• тильні міжклиноподібні зв'язки (ligg. intercuneiformia dorsalia) розташовані на тильній поверхні міжклинонодібних суглобів між ирисередньою, проміжною і бічною клиноподібними кістками;

• підоиївова кубо-човноподібна зв'язка (lig. cuboideonaviculare plantare) розміщена на підошвовій поверхні між кубоподібною і човноподібною кістками;

• підоиївова клино-кубоподібна зв'язка (lig. cuneocuboideum plantare) з'єднує підошвові поверхні бічної клиноподібної і кубоподібної кісток;

• підошвові клино-човноподібні зв'язки (ligg. cuneonavicularia plantaria) з'єднують підошвові поверхні човноподібної і трьох клиноподібних кісток;

• підошвові міжклиноподібні зв'язки (ligg. intercu- neiformia plantaria) розташовані па підошвовій поверхні стопи між клиноподібними кістками.

Окрім названих зв'язок, є ще короткі міцні вну- трішньокапсульні зв'язки, що з'єднують між собою в суглобах суміжні кістки:

• міжкісткова клино-кубоподібназв'язка (lig. cuneocuboideum interosseum);

• міжкісткові міжклиноподібні зв'язки (ligg. intercuneiformia interossea).

Отже, у міжзаплеснових суглобах усі рухи поєднані: відбувається обертання п'яткової кістки разом з човноподібною і переднім кінцем стопи навколо косої стрілової осі із загальним обсягом руху до 55°. При обертанні стопи досередини – привертанні (pronatio) бічний край стопи піднімається, при обертанні назовні – відвертанні (supinatio) піднімається її присередній край, тильна поверхня стопи повертається назовні.

Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales) зчленовують дистальний ряд заплесно- вих кісток з плесновими кістками. За формою ці суглоби є плоскими, багатоосьовими, але майже нерухомими. В них можливі незначні ковзання і обертання, які забезпечують еластичність склепіння стопи. До складу цих суглобів входять три окремі суглоби:

• зчленовується присередпя клиноподібна кістка з основою І плеснової кістки;

• зчленовується проміжна і бічна клиноподібні кістки з основами II і III плеснових кісток;

• зчленовуються кубоподібна кістка з основами IV і V плеснових кісток.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки