Хребці

Анатомія людини

Хребет дорослої людини – цс довгий S-нодібно вигнутий стопи, що складається з розташованих один над одним 33-34 хребців (рис. 54). У будові хребців чітко виражена одна з важливих закономірностей будови кісткової системи. Там, де при незначному об'ємі кістки необхідно забезпечити міцність конструкції, зберігаючи її легкість, утворюється губчаста речовина. Тіла хребців побудовані з губчастої речовини, вкритої по периферії тонкою пластинкою щільної речовини. Характерне розташування балок (трабекул) губчастої речовини відповідає лініям стиснення і розтягнення, що забезпечує міцність хребців. Міцність хребтового стовпа, як системи, залежить від з'єднань хребців і потужного зв'язкового апарату, який забезпечує йому значну гнучкість та рухливість.

Незалежно від відділу хребта, майже всі хребці гомологічні, тобто мають однакове походження і загальний план будови, обумовлений вертикальним положенням тіла людини. Хребет складається з 7 шийних хребців, 12 грудних хребців, 5 поперекових хребців, 5 крижових хребців та 2 4 куприкових хребців. У немовлят є 33 окремих хребці. У дорослої людини хребці нижнього відділу зростаються, утворюючи крижову кістку і куприк, тому окремих хребців налічується 28.

Хребець (vertebra) (рис. 55) складається з тіла хребця (corpus vertebrae), розташованого попереду, яке є його опорною частиною. За тілом розташовується дуга хребця (arcus vertebrae), що з'єднується з тілом хребця за допомогою двох ніжок дуги хребця (pedunculi arcus vertebrae). Тіло і дуга обмежують хребцевий отвір (foramen vertebrale). Отвори всіх хребців формують хребтовий канал (canalis vertebralis), де розташований спинний мозок.

Поверхня тіла хребця, оберненого до хребцевого отвору, ввігнута, на ній є живильні отвори, у які входять кровоносні судини. Від дуги хребця відходять 7 відростків, до яких прикріплюються м'язи. По серединній лінії відходить назад непарний найдовший остистий відросток (processus spinosus). У лобовій

Хребтовий стовп (хребет), columna vertebralis. А – вигляд спереду; Б – вигляд ззаду; В – вигляд збоку

Рис. 54. Хребтовий стовп (хребет), columna vertebralis. А – вигляд спереду; Б – вигляд ззаду; В – вигляд збоку

Будова грудного хребця. А – вигляд зверху, Б – вигляд збоку

Рис. 55. Будова грудного хребця. А – вигляд зверху, Б – вигляд збоку

площині праворуч і ліворуч розташовується парний поперечний відросток (processus transversus). Уверх і донизу від дуги спрямовані парні верхні і нижні суглобові відростки (processus articulares superiores et. inferiores).

На суглобових відростках є плоскі суглобові поверхні для з'єднання із суміжними хребцями, відповідно верхня суглобова поверхня і нижня суглобова поверхня (facies articularis superior et facies articularis inferior). У шийному відділі хребта площини суглобових поверхонь суглобових відростків розташована майже під кутом 45° до лобової площини. Ці поверхні поступово донизу змінюють свій напрямок у поперековому відділі хребта вони вже розташовані у стріловій площині. Основи суглобових відростків обмежують верхню і нижню хребцеві вирізки (incisurae vertebrales superiores et inferiores). При з'єднанні хребців між собою нижні і верхні хребцеві вирізки двох суміжних хребців утворюють з обох боків між- хребцеві отвори (foramina intervertebralia), через які проходять спинномозкові нерви і кровоносні судини.

Шийні хребці (vertebrae cervicales). У людини, як у всіх ссавців, є 7 шийних хребців. До речі, і довга шия жирафа, і коротка шия миші містять по 7 хребців. Шийні хребці людини відрізняються від інших хребців не тільки меншими розмірами, але й круглим отвором у поперечному відростку – поперечний отвір (foramen transversarium), що дуже важливо (рис. 56). Через ці отвори, починаючи з VI шийного хребця догори, проходить хребтова артерія, що кровопос- тачає головний мозок. Кожен поперечний відросток закінчується переднім горбком і заднім горбком (tuberculum anterius et tuberculum posterius). Передній горбок VI шийного хребця значно більший, ніж горбки інших хребців. Біля нього проходить загальна сонна артерія, тому його називають сонним горбком (tuberculum caroticum). При кровотечах в ділянках голови і шиї до нього можна притиснути сонну артерію і зупинити кровотечу. Суглобові відростки мають круглу гладку суглобову поверхню, причому на верхніх відростках вона спрямована назад і дещо догори, а на нижніх – вперед і дещо вниз. Остисті відростки короткі, їх довжина зростає від II до VII хребця, а кінці остистих відростків II–V хребців роздвоєні. Найдовшим і потовщеним є остистий відросток VII хребця, він дещо виступає, тому VII хребець називають виступним хребцем (vertebra prominens). Верхівку цього остистого відростка легко знайти на живій людині, він служить орієнтиром проведення межі між ділянкою шиї та спини.

Перший і другий шийні хребці людини за будовою значно відрізняються від інших хребців, бо з'єднують череп з хребтом.

І шийний хребець – атлант (atlas) не має тіла, остистого і суглобових відростків. Форма його кільцеподібна. З боків І хребця розташовані бічні маси атланта (massae laterales atlantis), до яких приєднані передня і задня дуги атланта (arcus anterior atlantis et arcus posterior atlantis), утворюючи великий круглий хребцевий отвір (рис. 57).

На передній поверхні передньої дуги є передній горбок (tuberculum anterius), па внутрішній поверхні дуги – ямка зуба (fovea dentis) для з'єднання із зу-

Шийний хребець (vertebra cervicalis), вигляд зверху

Рис. 56. Шийний хребець (vertebra cervicalis), вигляд зверху

бом II шийного хребця. На задній поверхні задньо! дуги атланта виступає задній горбок (tuberculum posterius). Поперечні відростки атланта мають всі характерні для шийних хребців структурні елементи. На верхній і нижній поверхнях бічних мас міститься верхня суглобова поверхня і нижня суглобова поверхня (facies articularis superior et facies articularis inferior). Верхні суглобові поверхні еліпсоподібної форми, ввігнуті, служать для з'єднання з виростками потиличної кістки, нижні – з осьовим хребцем.

II шийний хребець – осьовий хребець (axis). Його А. Везалій назвав обертовим. При поворотах голови атлант разом із черепом обертається навколо зуба. Ця особливість відрізняє II хребець від інших хребців (рис. 58). Від його тіла відходить догори зуб осьового хребця (dens axis) циліндричної форми, що має верхівку зуба (apex dentis) і дві суглобові поверхні. Передня суглобова поверхня (facies articularis anterior) з'єднується з ямкою зуба атланта, а задня суглобова поверхня (facies articularis posterior) – з поперечною зв'язкою атланта. З боків від зуба розташовані дві верхні суглобові поверхні (facies articulares superiores) для з'єднання з нижніми суглобовими поверхнями атланта. Осьовий хребець має типові нижні суглобові відростки, їхні суглобові поверхні спрямовані вперед і вниз. Остистий відросток короткий, масивний, з роздвоєним кінцем.

Дванадцять грудних хребців (vertebrae thoracicae) з'єднуються з ребрами, що обумовлює особливості їх будови (див. рис. 55). На бічних поверхнях тіл хребців розташовані верхня і нижня реброві ямки (foveae costales superior et inferior), які на суміжних хребцях утворюють ямку для головки ребра. Винятком є I, X, XI, XII грудні хребці. На тілі І грудного хребця є ціла ямка для головки І ребра і пів'ямка для головки II ребра. X грудний хребець має на верхньому краї тіла лише верхню пів'ямку для головки X ребра, а на тілі XI і XII хребців розміщені цілі ямки для прикріплення головок XI і XII ребер. Поперечні відростки грудних хребців довгі, відхилені назад, їхні кінці потовщені. На передній поверхні кожного поперечного відростка десяти верхніх грудних хребців є реброва ямка поперечного відростка (fovea costalis processus transversi) для з'єднання з горбком відповідного ребра. На коротких поперечних відростках XI і XII грудних хребців реброві ямки відсутні, бо вони з ребрами не з'єднуються. Остисті відростки грудних хребців довші, ніж шийних хребців, нахилені вниз. Суглобові відростки грудних хребців розташовані у лобовій площині. Суглобові поверхні верхніх суглобових відростків спрямовані назад, а нижніх – вперед.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хребці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці
  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки