Скелет разом з м'язами виконує функції опори і руху завдяки тому, що всі кістки з'єднані між собою іі утворюють рухливі кісткові важелі. Кістки та їх з'єднання представляють пасивну, а м'язи – активну частину опорно-рухового апарату. Характер з'єднань залежить відбудови і функцій тієї чи іншої кісткової ланки.
Кістки нижчих водних хребетних тварин сполучаються між собою за допомогою неперервних з'єднань. У наземних тварин види рухів ускладнились – сформувалися перехідні форми з'єднань, наприклад, сим- фізи і найбільш рухливі перервні з'єднання – суглоби. У процесі онтогенезу людини більшість з'єднань кісток проходять дві стадії розвитку: спочатку виникають неперервні з'єднання, а потім частина з них перетворюється на перервні з'єднання – суглоби. У мезенхімі, що з'єднує зачатки кісток, на 6-му тижні ембріонального розвитку формується щілина, потім суглобові хрящі, капсула і зв'язки.
У тілі людини всі з'єднання кісток поділяють на 3 великі групи: 1 – неперервні з'єднання; 2 – півсуглоби або симфізи, 3 – перервні або синовіальні з'єднання, які прийнято називати суглобами (табл. 19).
Неперервні з'єднання, або синартрози (synarthroses) – це з'єднання кісток за допомогою різних видів сполучної тканини. Такі сполучення кісток дуже міцні, але рухливість між ними обмежена або взагалі відсутня. Залежно від характеру тканини, що сполучає кістки, розрізняють волокнисті, хрящові і кісткові з'єднання (рис. 95).
При волокнистому з'єднанні (junctura fibrosa) кістки сполучені між собою щільною волокнистою сполучною тканиною. До такого типу сполучення належать сиидесмози, міжкісткові перетинки, шви, тім'ячка черепа, зубо-коміркові з'єднання – вклинення (гомфоз).
Синдесмоз (syndesmosis) – це з'єднання кісток за допомогою зв'язок і мембран, колагенові волокна яких зростаються з окістям.
Зв'язки (ligamenta) мають вигляд товстих пучків чи пластин, що утворені щільною волокнистою сполучною тканиною. Вони прикріплюються до суміжних кісток, зміцнюють їх з'єднання, але обмежують рух кісток. Більшість зв'язок побудовані з пучків колагенових волокон. Але є зв'язки, що утворені з еластичних волокон, наприклад, жовті зв'язки, що з'єднують між собою дуги суміжних хребців. Вони розтягуються при згинанні хребтового стовпа та завдяки своїй еластичності знову повертаються в попередній стан, сприяючи розгинанню хребта.
Міжкісткові перетинки (membranae interosseae) представлені сполучнотканинними пластинками, що натягнуті між тілами довгих трубчастих кісток передпліччя і гомілки. Ці перетинки міцно з'єднують між собою кістки, від них починається багато м'язів. Міжкісткові перетинки сформовані рівнобіжними пучками колагенових волокон, що утворюють шари, спрямовані від однієї кістки до іншої. З таких сполучнотканинних пластинок побудовані міжреброві перетинки і затульна перетинка.
Шви (suturae) – це з'єднання країв кісток склепіння черепа між собою за допомогою прошарків волокнистої сполучної тканини. З віком колагенові волокна кальцифікуються і волокниста сполучна тканина перетворюється на грубоволокнисту кісткову тканину. Залежно від конфігурації країв кісток, що з'єднуються, розрізняють зубчастий, плоский і лусковий шви. У зубчастому шві (sutura serrata) зубоподібно зазубрений край однієї кістки входить у проміжки краю суміжної кістки. Такі шви є між тім'яними кістками, між лобовою і тім'яними кістками, між тім'яними і потиличною кістками. Плоский шов (sutura plana) утворюється між рівними (плоскими) краями двох суміжних кісток. Такі шви існують між кістками лицевого черепа. При лусковому шві (sutura squamosa) косо зрізані поверхні країв плоских кісток, що з'єднуються між собою, накладаються один на один у вигляді луски. Так сполучаються лускова частина скроневої кістки з тім'яною кісткою.
Різновидом волокнистого з'єднання є вклинення (gomphosis) або зубо-комірковий синдесмоз (syndesmosis dentoalveolaris) – з'єднання кореня зуба з кістковою тканиною зубної комірки за допомогою прошарку сполучної тканини, що називається періодонтом. Шви і вклинення з'єднують кістки черепа міцно, еластично та нерухомо.
ТАБЛИЦЯ 19. Типи з'єднань кісток
| Неперервні з 'єднання, або синартрози. З'єднання кісток за допомогою різних видів сполучної тканини (кісткової, хрящової, щільної волокнисто)). Порожнина відсутня. | ||||
| Волокнисті · з'єднання · (синдесмози) | Зв'язки, міжкісткові перетинки | З'єднання за допомогою щільної волокнистої сполучної тканини, волокна якої зростаються з окістям. Міцні | Рухомі | Зв'язки (міжостьові, жовті, міжпоперечні, надостьові), міжкісткові перетинки передпліччя і гомілки, міжреброві перетинки |
| Шви: | З'єднання за допомогою тонкого сполучнотканинного прошарку між кістками | Нерухомі | З'єднання кісток черепа – шви черепа | |
| зубчастий · шов | Зубоподібно зазубрений край однієї кістки входить в проміжки краю суміжної кістки | Нерухомий | Вінцевий, стріловий і ламбдоподібний шви | |
| плоский шов | Рівний край однієї кістки з'єднується з рівним краєм суміжної кістки | Нерухомий | Лобово-носовий, лобово-сльозовий, сльозово-верхньощелепний, серединний і поперечний піднебінні шви | |
| лусковий шов | Косо зрізані краї двох плоских кісток накладаються один на один у вигляді луски | Нерухомий | Скронево-тім'яний шов | |
| Вклинення | З'єднання кореня зуба із стінками зубної комірки за допомогою прошарку сполучної тканини – періодонту | Нерухомі | Зубо-комірковий синдесмоз | |
| Хрящові · з'єднання · (синхондрози) | З'єднання кісток за допомогою волокнистої хрящової тканини. Міцні і пружні | Малорухомі | З'єднання діафізів довгих трубчастих кісток з епіфізами; синхондрози черепа; реброво- груднинний синхондроз | |
| З'єднання за допомогою кісток (синостози) | З'єднання кісток за допомогою кісткової тканини внаслідок скостеніння волокнистих або хрящових з'єднань | Нерухомий | Утворення кістки на місці колишніх синхондрозів: зрощення окремих кісток основи черепа; трьох частин кульшової кістки; крижових хребців | |
| 2. Півсуглоби або симфізи | ||||
| Симфізи | З'єднання кісток за допомогою хряща, в якому є щілина, але суглобова капсула відсутня | Малорухомі | Міжхребцеві симфізи, лобковий симфіз | |
| 3. Перервні з'єднання – синовіальні з'єднання (суглоби або діартрози) | ||||
| Суглоби · (діартрози) | Наявність суглобової порожнини з синовіальною рідиною, суглобової капсули, суглобових поверхонь, що вкриті хрящем | Рухомі. Рухи можливі навколо однієї, двох або грьох осей | ||
| Простий суглоб | З'єднуються суглобові поверхні двох кісток | Плечовий суглоб; суглоби кисті і стопи, зокрема: зап'ястково-п'ясткові, п'ястково- фалангові, міжфалангові; п'ятково- кубоподібний; крижово-клубовий | ||
| Складний суглоб | З'єднуються суглобові поверхні грьох і більше кісток | Ліктьовий, променево-зап'ястковий, надп'ятково-гомілковий, надп'ятково-п'ятково- човноподібний і клино-човноподібний суглоби | ||
| Комбінований суглоб | Зва анатомічно ізольовані суглоби, жі функціонують одночасно, як один суглоб | Правий і лівий скронево-нижньощелепній, атланто-потиличний, бічні атланто-осьові, реброво-хребцеві, проксимальний і дистальний променево-ліктьові суглоби | ||
| Комплексний суглоб | Заявність хрящового диска або /іеніска, який розташований між углобовими поверхнями і розділяє юрожнину суглоба на два відділи | Колінний, груднинно-ключичний і скронево- нижньощелепний суглоби | ||
До хрящового з'єднання (junctura cartilaginea) належать сиихопдрози (synchondrosis) – це сполучення кісток за допомогою волокнистої хрящової тканини. Волокнистий хрящ, як і хрящі інших типів, складається з невеликої кількості хондроцитів і міжклітинної речовини. Хондроцити розташовані у вузьких порожнинах (лакунах). Міжклітинна речовина утворена пучками колагенових волокон, що складаються з колагену типу І (приблизно 90 %) і колагену типу II (біля 10%). Ці волокна мають дуже упорядковану будову, що визначається напрямком сил натягу і стиснення. Сполучнотканинні волокна утворюють паралельні пучки діаметром до 40-70 пм, що з'єднуються між собою тонкими волокнами. У волокнистому хрящі аморфної речовини мало, але багато сульфатованих глікозаміногліканів (ГАГ), що утворюють великі молекули протеогліканів, здатних зв'язувати воду.
Синхондрози відрізняються міцністю, пружністю і малою рухливістю, амплітуда рухів залежать від товщини і структури хрящового прошарку між кістками. Сиихопдрози, що зберігаються впродовж усього життя, називаються постійними. До них, зокрема, належать міжхребцеві диски і синхондроз першого ребра.
Більшість синхондрозів є тимчасовими, хрящові прошарки між кістками зберігаються лише до визначеного віку, коли припиняється ріст людини, а хрящ заміщається кістковою тканиною. Прикладом тимчасового синхондрозу може бути метафізарний хрящ, що з'єднує тіло і наростки трубчастих кісток, за рахунок якого кістка росте в довжину; синхондроз уділянні кульшової западини між трьома частинами кульшової кістки; клино-потиличний синхондроз.
Синостоз (synostosis) – кісткове з'єднання виникає в місцях скостеніння сиихондрозів між окремими кістками основи черепа, кістками, що входять до складу кульшової кістки; між крижовими хребцями тощо. При цьому в міжклітинній речовині волокнистого хряща відкладаються кристали гідроксіапатиту і аморфного трикальційфосфату. Кристали гідроксіапатиту орієнтовані паралельно до колагенових волокон, вони розташовані в проміжках між молекулами тропоколагену і на поверхні волокон. Неколагенові білки аморфної речовими також зв'язуються з іонами кальцію, фосфору і кристалами гідроксіапатиту. Важливу роль у кальцифікації відіграють матриксні пухирці, що містять мембранні рибосоми і лужну фосфатазу. Пухирці утворюються з відростків хондроцитів.
Симфізи (від грецького symphysis – зрощення), або їх ще називають півсуглобами (hemiarthroses), також є хрящовими з'єднаннями кісток, але в них
Рис. 95. Неперервні з'єднання кісток (синартрози) і півсуглоби (симфізи). А – синдесмоз (syndesmosis); Б – синхондроз (synchondrosis); В – півсуглоб, або симфіз (symphysis)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)“ на сторінці 1. Приємного читання.
