Кістки вільної частини верхньої кінцівки

Анатомія людини

Плечова, променева і ліктьова кістки є типовими довгими трубчастими кістками, тому кожна з них має середню частину – тіло, або діафіз (corpus; diaphysis), і два кінці – наростки або епіфізи. Виділяють верхній або проксимальний (ближчий) наросток (epiphysis superior; epiphysis proximalis) і нижній або дистальний (дальший) наросток (epiphysis inferior; epiphysis distalis).

Під час росту людини між діафізом довгої трубчастої кістки та її наростками є прошарок хряща – метафіз (metaphysis). Цей хрящ є джерелом росту кістки в довжину.

Плечова кістка (humerus) має тіло плечової кістки (corpus humeri) і два наростки (кінці) – потовщений верхній наросток, проксимальний (epiphysis proximalis) і розширений нижній наросток, дистальний (epiphysis distalis). На верхньому наростку розташована кругла головка плечової кістки (caput humeri), яка відмежована борозною – анатомічною шийкою (collum anatomicum). Біля головки збоку є великий горбок (tuberculum majus) для прикріплення надос- тьового, підостьового і малого круглого м'язів, і малий горбок (tuberculum minus), що розташований попереду від великого. До малого горбка прикріплюється підлопатковий м'яз. Від великого горбка відходить вниз гребінь великого горбка (crista tuberculi majoris), до якого прикріплюється великий грудний м'яз, а від малого горбка – гребінь малого горбка (crista tuberculi minoris). До гребеня малого горбка прикріплюються сухожилки найтиршого м'яза спини і великого круглого м'яза. Між горбками та їх гребенями є міжгорб- кова борозна (sulcusintertubercularis), в якій проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча. Збоку від гребеня великого горбка помітна дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), до якої прикріплюється дельтоподібний м'яз (рис. 86).

Найвужче місце між головкою плечової кістки та її тілом називається хірургічною шийкою (collum chirurgicum), де найчастіше трапляється перелом кістки. Тіло плечової кістки тільки у верхньому відділі має циліндричну форму, а донизу – тригранну.

У цьому місці в кістці виділяють передтюприсередню поверхню (facies anteromedialis), передньобічну поверхню (facies anterolateralis) і задню поверхню (facies posterior). Між цими поверхнями є при середній і бічний краї (margo medialis et lateralis). По тілу плечової кістки спіралеподібно проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radalis). Ця борозна починається зверху на приссредній поверхні плечової кістки, огинає її позаду і закінчується донизу на бічній поверхні.

Нижній наросток плечової кістки розширений, сплощений, дещо загнутий вперед і утворює виросток плечової кістки (condylus humeri). На присеред- ній частині виростка розміщений блок плечової кістки (trochlea humeri), з яким зчленовується ліктьова кістка. Бічна частина виростка представлена головочкою плечової кістки (capitulum humeri), що зчленовується з променевою кісткою. Над блоком плечової кістки попереду помітна вінцева ямка (fossa coronoidea), куди входить при згинанні передпліччя вінцевий відросток ліктьової кістки. Над головочкою плечової кістки видно променеву ямку (fossa radialis).

Позаду над виростком плечової кістки міститься ліктьова ямка (fossa olecrani), у яку при розгинанні передпліччя заходить ліктьовий відросток ліктьової кістки. Між ліктьовою ямкою і вінцевою ямкою є тонка перегородка, яка інколи має отвір. Над виростком плечової кістки із присереднього і бічного боку видно підвищення – присередній і бічний надвиростки. На задній поверхні присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris). Догори цей надвиросток переходить у присередній наднадвиростковий гребінь (crista supracondylaris medialis), що утворює присередній край плечової кістки. Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) менший, догори він продовжується в бічний наднадвиростковий гребінь (crista supracondylaris lateralis), що утворює бічний край кістки.

Передпліччя (antebrachium) включає присередньо розташовану ліктьову кістку і збоку від неї променеву кістку (рис. 87). Ці кістки контактують між собою тільки своїми кінцями. Між тілами цих кісток є міжкістковий простір передпліччя (spatium interosseum antebrachii). У кожній кістці виділяють тіло і два наростки (епіфізи): верхній (проксимальний) і нижній (дистальний). Гострий міжкістковий край (margo interosseus) ліктьової і променевої кісток обернений у міжкістковий простір. До цих країв прикріплюється міжкісткова перетинка передпліччя.

Ліктьова кістка (ulna) має стовщений верхній (проксимальний) наросток, на якому є блокова вирізка (incisura trochlearis) для зчленування з блоком плечової кістки (рис. 88). Задній край вирізки

Плечова кістка (humerus), права. А – вигляд спереду, Б – вигляд ззаду

Рис. 86. Плечова кістка (humerus), права. А – вигляд спереду, Б – вигляд ззаду

обмежує товстий ліктьовий відросток (olecranon). Попереду вирізку обмежує вінцевий відросток (processus coronoideus). На бічній поверхні основи вінцевого відростка видно вирізку променевої кістки (incisura radialis), з якою зчленовується головка променевої кістки. Під вінцевим відростком помітна горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae), до якої прикріплюється плечовий м'яз.

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae; diaphysis) має тригранну форму. На ньому виділяють передню, задню та присередню поверхні (facies anterior, posterior et medialis), між якими є три краї – передній, задній та міжкістковий (margo anterior, posterior etinterosseus).

Тонкий нижній (дистальний) наросток ліктьової кістки закінчується головкою ліктьової кістки (caput ulnae), що має на своїй бічній поверхні суглобовий обвід (circumferentia articularis) для зчленування з променевою кісткою. Від присередньої поверхні головки відходить шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae).

Променева кістка (radius) на верхньому (проксимальному) наростку має головку променевої кістки (caput radii) із заглибленням – суглобовою ямкою (fovea articularis) для зчленування з головочкою плечової кістки (рис. 88). На бічній поверхні головки є суглобовий обвід (circumferentia articularis) для сполучення з вирізкою променевої кістки ліктьової кістки. Нижче від головки добре виражена шийка променевої кістки (collum radii). Під нею на передній поверхні кістки помітна горбистість променевої кіст-

Кістки передпліччя. А – вигляд спереду; Б – вигляд ззаду

Рис. 87. Кістки передпліччя. А – вигляд спереду; Б – вигляд ззаду

ки (tuberositas radii), до якої прикріплюється сухожилок двоголового м'яза плеча. Тіло променевої кістки (corpus radii) має тригранну форму. На ньому розрізняють передню, задню та бічну поверхні (facies anterior, posterior et lateralis), між якими є три краї – передній, задній та міжкістковий (mai"go anterior, posterior et interosseus). Широкий нижній (дистальний) наросток променевої кістки на присередпій поверхні має вирізку ліктьової кістки (incisura ulnaris) для зчленування з головкою ліктьової кістки. На задній поверхні наростка виражені борозни сухожилків м'язів – розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum). На нижній поверхні цього наростка променевої кістки є увігнута зап'ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis), з якою зчленовуються зап'ясткові кістки (човноподібна і півмісяце- ва кістки). Збоку від дистального кінця променевої кістки відходить шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Кістки кисті (ossa manus) поділяються на зап'ясткові кістки, п'ясткові кістки і кістки пальців, або фаланги (рис. 89).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кістки вільної частини верхньої кінцівки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки
  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки