Фагоцитоз

Анатомія людини

Великі частинки, що фагоцитуються, також спочатку повинні розпізнаватися рецепторами плазмолеми. Відростки клітинної мембрани обволікають цю речовину, і такий мішечок втягується всередину клітини, а тоді відокремлюється. Цей мембранний міхурець називається фагосомою. Фагосома зливається з лізосомами, і утворюється комплекс – гетеролізосома (гетеросома). Речовина, що потрапила в клітину шляхом фагоцитозу, розщеплюється ферментами на хімічні складники.

До фагоцитозу здатні майже всі клітини, але в основному фагоцитами в організмі людини є нейтрофільні лейкоцити і макрофаги.

Екзоцитоз

Існує декілька механізмів виведення речовин із клітини. Це може бути пасивний транспорт (за градієнтом концентрації речовин) або активний (проти градієнта концентрації речовин). Таким шляхом виводяться з клітини іони і малі молекули. Великомолекулярні сполуки виводяться з клітини у транспортних мембранних пухирцях за участю мікротрубочок. Ці пухирці наближаються до клітинної поверхні, мембрана пухирця зливається з плазмолемою, а його вміст виділяється за межі клітини.

Злиття пухирця з плазмолемою може відбуватися без додаткових сигналів. Такий екзоцитоз називають конститутивним. Так виводиться з клітини більшість продуктів її метаболізму. Для виведення з клітини синтезованих спеціальних сполук – секретів, що використовуються в інших частинах організму, необхідні сигнали ззовні. Такий екзоцитоз називають регульованим. Сигнальні молекули, що сприяють виведенню секретів, називаються ліберинами (рилізинг-факторами), а ті, що припиняють їх виведення, – статиками. Процеси екзоцитозу, піноцитозу і фагоцитозу в клітині узгоджені.

Внутрішньоклітинний синтез

Регуляція внутрішньо клітинного синтезу здійснюється ядром клітини. На активних ділянках хромосом синтезуються молекули РНК і транспортуються через норові комплекси у цитоплазму. В рибосомах з амінокислот синтезуються білки. Ці білки поділяються на 3 групи. Перша група – це структурні білки, що використовуються клітиною для побудови власних органел, друга – білки, що виводяться за межі клітини, це її секрети, третя група – ферменти, що забезпечують усі внутрішньоклітинні біохімічні перетворення як каталізатори. Частина ферментів залишається для “роботи” в цитоплазмі. Інші ферменти транспортуються в ядро і там регулюють зчитування генетичної інформації з ДНК та матричний синтез РНК. У ядро поступають також білки, які необхідні для побудови хромосом.

Речовини, що синтезуються на мембранах ендоплазматичної сітки, надходять у транспортні пухирці і доставляються до комплексу Гольджі. У ньому протікають заключні етапи синтезу.

Синтез білка (трансляція) пов'язаний із процесом транскрипції – переписування інформації, що зберігається в ДНК. Завдяки ядерній оболонці в клітинах процеси транскрипції і трансляції проходять у різних структурах і розділені в часі.

Зміни клітинної оболонки (злипання і об

Рис. 9. Зміни клітинної оболонки (злипання і об'єднання мембран) при двох процесах: А – при екзоцитозі; Б – при ендоцитозі

Транскрипція здійснюється в ядрі. Інформація про структуру білка з ДНК “переписується” на інформаційну РНК (іРНК). При цьому з одного гена може “переписуватися" безліч молекул іРНК, що транспортуються з ядра в цитоплазму, де і виконують свої функції.

У клітинах є три типи РНК. Інформаційна РНК (іРНК) передає інформацію про послідовність нуклеотидів від ДНК до рибосом. Рнбосомна РНК (рРНК) утворює рибосоми. Транспортні РНК (тРНК) приєднують до себе молекулу амінокислоти і транспортують її до рибосоми до відповідного триплету. Рибосомна і транспортна РНК синтезуються на ідентичних генах. Синтез білка здійснюють рибосоми. Переміщуючись по іРНК, рибосома послідовно приєднує відповідні амінокислоти, утворюючи з них ланцюжок, а молекули тРНК відокремлюються, щоб незабаром знову приєднати до себе нову амінокислоту і передати її рибосомі.

Для підтримки життєвої рівноваги клітина повинна отримувати сигнали від інших клітин, навіть від клітин іншого виду. Тому сигнальну функцію виконують специфічні молекули олігопептидів. Оскільки вони підтримують життя клітин, їх назвали цитокінами. Відомо кілька десятків цитокінів, дія яких різноманітна.

Наступний розділ:

Життєвий шлях клітин


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фагоцитоз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз
  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки