Розділ 20

Отрута від Меркурія

Лідія Костянтинівна, згорблена, довго стояла біля вікна й дивилася на вулицю. Ось-ось мав початися дощ, за цим дощем — наступний, а за наступним прийде справжня осінь. Буде холодно, не схочеться виходити з дому по хліб і молоко. Знову треба примушувати себе вставати, вмиватися, виносити сміття, заварювати чай. І коли воно все скінчиться нарешті? Рука німіє — от і є виправдання не братися за жодну справу. Безглузде існування, позбавлене будь-яких, навіть примітивних бажань, сподівань, будь-якої діяльності. Бо нема для кого жити.

Тим часом із неба полило. Під дощем до під’їзду бігла дівчина з великим пакунком у руках. Щастить же комусь, подумала бабця. Зараз їй відчинять двері, поставлять на плиту каструльки з вечерею, принесуть теплі капці. Як це буває, коли чекаєш на дочку й нарешті вона приходить, Лідія Костянтинівна пам’ятала всі деталі. Думки перервав пронизливий дзвінок у двері, який пролунав уперше після її повернення з лікарні. Напевне, переплутали квартиру, подумала вона й не ворухнулась. Дзвінок пролунав іще й іще. Ні, вона не піде відчиняти, до неї ніхто не може прийти о такій порі, та й взагалі — о будь-якій. Дзвінки припинилися. Лідія Костянтинівна так і стояла біля вікна, дивлячись на дощ, який поступово перейшов у справжню осінню зливу.

Двері під’їзду грюкнули, на вулицю повільно вийшла та сама дівчина з пакунком, повернулася до під’їзду обличчям і почала вдивлятись у вікна квартири Лідії Костянтинівни. Побачивши коло вікна господиню, поставила пакунок на мокрий асфальт і помахала рукою, потім знову підхопила свою ношу й зникла з нею в під’їзді. Коли дзвінок пролунав ще раз, Лідія Костянтинівна відчинила двері й мовчки почала роздивлятися геть мокру дівчину.

— Добрий вечір вам. А я думаю, куди це ви проти ночі пішли, та ще такої погоди? — дівчину трусило від холоду. Повз стіну вона протислася у квартиру.

Не звертаючи уваги на те, що на неї не реагують, зняла з ніг мокрі туфлі, пригладила біля дзеркала волосся і понесла пакунок у кімнату. Тихенько роззирнулася довкола.

«Матінко моя, — подумалось мені — це ж не житло, це склеп».

— Може, чаю зігрієте? Я так змерзла, що зуби клацають, — і почала демонструвати, як можуть клацати білі рівненькі зуби.

Лідія Костянтинівна десь її бачила, та ніяк не могла збагнути, де саме. Галинчиною подружкою вона не могла бути, бо надто молоденька.

— Ви мене не впізнаєте? — спитала дівчина, усвідомивши, що господиня не знає, хто вона. — Я в лікарню до знайомої приходила, а ви там лежали. Пам’ятаєте варення з гарбуза? Мене Вікою звуть. Ну що, пригадали?

Варення Лідія Костянтинівна пам’ятала — запашне, золотавого кольору — воно було єдиною приємною згадкою за довгий-довгий час.

— Доброго вечора й вам, — промовила вона. — Хто ж у таку погоду гуляє, та ще й без парасольки?

— Та парасольку я маю, тільки руки зайняті були. Не думала, що ви далеко від зупинки мешкаєте. А тут цей дощ.

— Адресу звідки дізналися?

— Адресу мені дала ваша сусідка по палаті. Вона, коли виписувалась, переписала адреси всіх, хто лежав із нею. Ви не пам’ятаєте?

— Не пам’ятаю. Може, й так.

— Так, точно так. Ваша сусідка! Її по камуфляжу можна згадати! Вона вам передала всякої одежі, ви ж із нею однакової статури. Може, що й згодиться. Не сумнівайтесь — усе чисте, цілком нормальні речі. Треба тільки попрасувати, бо зім’ялися, поки я їх несла. Просто, знаєте, буває з жінками таке, що все враз набридне, хочеться новенького. Ось ми їй новенького купимо, а для вас це буде новеньким, ви ж до нього не звикли. Згодні?

— Дякую… Одежа мені не потрібна, я нікуди не виходжу. Може, хто інший потребує?

— Як це ви не виходите? А на лаві хто буде сидіти? У вас чудова лава, я звернула увагу.

— Хіба у нас є лава?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Отрута від Меркурія» автора Ковальська Ксенія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 20“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи