Значення тепла в житті рослин

Фітоекологія з основами лісівництва

каштан їстівний → дуб → ясен → ільмові → граб → сосна кримська → сосна австрійська → сосна звичайна → горобина → вільха береза → ялиця ялина → кедр → модрина.

Розвиток окремих органів рослини також відрізняється за чутливістю до температури. Зокрема, активний ріст кореня розпочинається при більш низьких температурах, ніж ріст наземної частини. До того ж, залежність між швидкістю росту кореня та температурою нелінійна. За даними Б. О. Рубіна швидкість росту коренів гороху при підвищенні температури від 0°С до +10°С збільшується в 9 разів, а в інтервалі температур від +10°С до +20°С лише в 2,5 рази. При підвищенні температури повітря інтенсивність росту знижується, тому в інтервалі від +18°С до +28°С швидкість росту зростає всього в 1,9 рази.

Реакція рослини на вплив температури значною мірою залежить від напруженості інших факторів. Передусім це відноситься до ступеню забезпеченості водою. Нормальне водозабезпечення при оптимальних температурах створює найкращі умови для інтенсивного проходження ростових процесів. При недостачі води (наприклад, у період посухи) ростові процеси уповільнюються і, залежно від тривалості безводного періоду, можуть призупинитися зовсім. Шкідливий вплив посух, як правило, посилюється високою температурою. Такі умови можуть не лише припинити ріст рослини, а й призвести до її загибелі.

Крім того, реакція рослини на зміну температурних умов залежить від фізіологічного стану. Рослинні метаболічні процеси мають досить широку амплітуду температур, але найчутливішими серед них є наступні:

• функціонування ферментних комплексів, що каталізують різноманітні біохімічні реакції, особливо реакції фотосинтезу та дихання;

• розчинність вуглекислого газу та кисню в цитоплазмі рослинних клітин;

• транспірація;

• здатність кореневої системи всмоктувати воду та розчини мінеральних речовин з грунту;

• проникність клітинних мембран.

Вплив температури на перебіг різних хімічних реакцій у рослин характеризує температурний коефіцієнт.

Температурний коефіцієнт – це показник, значення якого показує у скільки разів прискорюється відповідна реакція при зростанні температури на 10°С.

Для фотохімічних реакцій температурний коефіцієнт приблизно дорівнює 1, що свідчить про незалежність таких реакцій від температури. Для звичайних фізичних та хімічних реакцій значення температурного коефіцієнту знаходиться в межах 2 – 2,5. Це означає, що такі процеси підпорядковуються правилу Я. Вант-Гоффа, згідно з яким швидкість хімічної реакції зростає в двічі при збільшенні температури на 10°С.

Тканини рослин життєдіяльні в діапазоні від 0° до +50°С. Це обмеження зумовлене впливом температури на ферментативну активність клітин. Наприклад, при підвищенні температури повітря на 10°С інтенсивність фотосинтезу рослин приблизно подвоюється, але це відбувається лише тоді, коли температура не перевищує +35°С. Подальше зростання температури повітря уповільнює фотосинтез, а при температурі +45°С у значної частини рослин він практично призупиняється. Це пов'язане з денатурацією деяких фотосинтетичних ферментів. І, зрештою, при температурі повітря понад +55°С відбувається загибель клітин.

Фотосинтез – це один з основних метаболічних процесів у рослин. Вплив температури на його протікання залежить від освітленості, особливостей рослин та тривалості дії температури. Ф. Блекман, вивчаючи температурні криві фотосинтезу, виявив що вони підкоряються правилу Я. Вант-Гоффа, а температурний коефіцієнт в багатьох випадках досягає 2-3 (табл. 4.1). Величина температурного коефіцієнту залежить від виду рослин, температурного інтервалу тощо.

При низькій освітленості температура практично не впливає на фотосинтез. Його інтенсивність однакова як за +15°С, так і за +25°С. Вона лімітується швидкістю світлових реакцій. При достатньому рівні освітлення температура є суттєвим фактором, який впливає на інтенсивність фотосинтезу.

Рослини різних кліматичних зон характеризуються певними пристосуванням фотосинтезу до температурних умов середовища. Кардинальні температурні точки фотосинтезу близькі до кардинальних температурних точок біосинтезу хлорофілу. їх значення залежить від того, в якій географічній зоні росте рослина.

Таблиця 4.1

Температурний коефіцієнт фотосинтезу у деяких рослин

(за Б.О. Рубіним, 1963)

РослиниІнтервали температури, °С
0-105-1510-2015-2520-30
Лавровишня2,42,1-1,8
Огірки5,03,92,11,6
Помідори6,42,91,91,6
Хлорела4,92,12,11,6
Лишайник2,71,31,00,70,4
Мох1,61,31,10,90,7

Мінімальна температура фотосинтезу у тропічних рослин дорівнює +4°С – +8°С. У рослин, які ростуть в арктичній, альпійській і помірній зонах, фотосинтез припиняється при температурі, дещо нижчій від точки замерзання. Наприклад, а у сосни і ялини вона становить +0,5°С і може досягати -5°С. Оптимальні температури фотосинтезу змінюються в широких межах залежно від особливостей рослини. Зокрема, у наземних рослин, пристосованих до життя при низьких температурах, температурний оптимум фотосинтезу припадає на інтервал +8 °С – +15 °С, а у рослин тропічних пустель та термофільних водоростей він перевищує +40°С. У деяких рослин межі оптимальних температур фотосинтезу досить широкі. Наприклад, у кінських бобів вони коливаються від +13°С до +35°С. Температурний максимум у різних рослин також коливається в значних межах. У рослини холодних районів фотосинтез припиняється при підвищенні температури до +12°С. У деяких теплолюбних рослин та прокаріотів температурний максимум досягає +50°С. Вони можуть зберігати життєздатність при підвищенні температури до +80°С і більше. До них відносяться водорості і сірчані бактерії гарячих джерел. У окремих рослин пустель фотосинтез триває навіть при +58°С.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Значення тепла в житті рослин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин
  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА