Основні типи рослинності світу

Фітоекологія з основами лісівництва

• (за В. В. Алёхиным, Л. В. Кудряшовым, В. С.Говорухіним, 1957)

• 1 - пояс без рослинності;

• 2 - 6 – пояси різної рослинності;

І – IIІ – максимальний, середній і мінімальний рівні відливів.

Мангрова рослинність – це своєрідний тип тропічної рослинності, що зустрічається на пологих морських берегах, які захищені від води і вітру (лагуни та затоки), що зазнають впливу приливів і відливів (рис. 14.6). Мангрова рослинність представлена вічнозеленими чагарниками та невеликими деревами і має характер густих заростей. Видовий склад мангрових заростей досить бідний. У східному регіоні (Азія, Австралія, схід Африки) він налічує 22 види, у західному (захід

Африки і Америки) – 4 види вищих рослин. При відливах оголюються стовбури та корені, тому у рослин поширені ходульні і дихальні корені. Ходульні корені необхідні для підтримання дерев у грунті, а дихальні – для забезпечення кореневої системи киснем. Внаслідок того, що мангрові рослини вкриті кірочкою солі, вони дуже рідко заселяються епіфітами. Ліани у даних лісах відсутні.

Мусонні ліси характерні для південно-східній Азії. Вони схожі з тропічними лісами (кількість опадів сягає 1500 мм на рік), але у період посухи (з червня по жовтень) дерева скидають листки. Деревний намет мусонних лісів сягає висоти 25 – 35 м і складається з двох ярусів, які чітко виділяються. У верхньому ярусі переважають листопадні види, а у другому – вічнозелені. Протягом сухого зимового періоду (2-4 місяці) ліс зостається безлистим. Кількість деревних порід значно менша, ніж у тропічному вологому лісі. Ліани та епіфіти представлені у невеликій кількості.

У саванних лісах дерева низькорослі і розташовані дуже рідко. Іноді ростуть вічнозелені пальми та хвойні дерева, чагарники, ліани та епіфіти. Зате добре розвинутий трав'яний покрив, який складається, здебільшого, із злаків і дводольних. У посушливий період рослини або скидають листки, або висихають (трав'янисті). Саванні ліси зустрічаються в Америці, Африці та Австралії.

Савани – це тропічний тип трав'янистої рослинності ксерофільного характеру, який дуже поширений у Африці, Південній Америці та Австралії. Саванам властиве куртинне розміщення дерев ксерофітного типу (низькорослі, сучкуваті, зазвичай, з зонтиковидною формою крони). У саванах чітко виділяється вологий і сухий сезони, що і впливає на формування даного типу рослинності. Трав'янистий покрив несуцільний, у ньому переважають високорослі (до 3 – 4 м) злаки. Вся рослинність саван має чітко виражену сезонну ритміку розвитку – більшість дерев і чагарників скидають листки у жаркі періоди, а трава вигорає. На характер рослинності дуже впливає рельєф. Ксерофіти переважають на всій території з різною домішкою сукулентів, частка яких поблизу кордону з екваторіальними вічнозеленими лісами збільшується.

Пустелі займають площі, найбільш несприятливі для зростання рослин. Тут відсутні ліси, а трав'янисті рослини не в змозі створити суцільний покрив.

Рослинність субтропічного поясу досить різноманітна і представлена:

• помірними дощовими та лавровими лісами;

• вічнозеленими субтропічними жорстколистими лісами та жорстколистими чагарниками;

• пустелями.

Помірні дощові та лаврові ліси субтропічної зони мають певну схожість з тропічними вологими лісами, але видовим складом і буйністю значно поступаються останнім. Структуру цих лісів формують, головним чином, вічнозелені деревні види. Дерева сягають висоти 20 – 30 м. Кількість ліан і епіфітів значно менша, ніж у тропіках, але збільшується кількість чагарників. Коливання температури повітря за сезонами викликає і періодичність росту рослин. Поширення даних лісів незначне. Вони ростуть у деяких районах Південної Америки, на південному сході Північної Америки, на південному сході Австралії і у Новій Зеландії, у Південно-Східній Азії, на узбережжі Середземного моря і південному узбережжі Каспійського моря. Більша частина рослин лаврових лісів має великі, блискучі, шкірясті листові пластинки, які розташовані перпендикулярно по відношенню до світла. Типовим прикладом може бути листок лавра, від якого й пішла назва лісів. Клімат у районах поширення лаврових лісів характеризується періодичністю випадання опадів, сухим періодом влітку та незначними коливаннями температури повітря протягом року. Кожного дня на декілька годин ліс окутується щільними хмарами. Дерева найчастіше ростуть у два яруси з максимальною висотою 10 – 30 м. Лаврові ліси займають проміжне положення між помірнодощовими та шорстколистими лісами.

Вічнозелені субтропічні жорстколисті ліси та жорстколисті чагарники зростають у регіонах з більш тривалим сухим періодом, ніж лаврові ліси. Поряд з вічнозеленими листяними породами, до їх складу входить невелика кількість хвойних порід, висота яких може сягати 10 – 15 м. У лісах присутній густий підлісок, головним чином, з колючих чагарників (рис. 14.7). Вся деревна рослинність пристосована до зростання у сухих умовах. Незалежно від життєвих форм, рослини мають чіткі ксеноморфні ознаки. Даний тип рослинності поширений на невеликих площах у Середземномор'ї, в Австралії, у Південній та Північній Америках. Досить часто на частині території деревні породи заміняються шорстколистими чагарниками. У Середземномор'ї поширення жорсколистих чагарників (маквіс) на місці деревних порід повязують з діяльністю людини – вирубання дерев, розорювання площ.

В тій частині субтропіків, де кількість опадів не перевищує 250 – 300 мм на рік, існують пустелі, що межують або переходять в пустелі тропічного поясу. Вони досить схожі. Пустелі існують на великих площах у Африці (Набіб, Сахара, Калахарі, Карру), Австралії, Південній Америці (Атакама, Сечура, Монте, Патагонська) та Північній Америці (Великого басейну, Мохове, Сонора, Чіуауа). Рослинність тут надзвичайно бідна і пристосована до дуже ефективного використання води.

Типовий представник шорстколистої рослинності – дуб жорстколистий

Рис. 14. 7. Типовий представник шорстколистої рослинності – дуб жорстколистий

Рослинність помірного поясу характеризується значним різноманіттям, що зумовлено тим, що цей пояс простягається на величезних територіях і має досить відмінні кліматичні умови. Клімат помірної зони змінюється як з півночі на південь, так і з заходу на схід. Але визначним моментом у формуванні рослинності є чергування теплого та холодного періодів. Кількість опадів коливається у межах 500 – 700 мм, зменшуючись при просуванні з півночі на південь та при віддаленні від океанів. В останньому випадку збільшується континентальність клімату. Помірний пояс займає значні території Північної півкулі у Азії, Європі та Північній Америці. Зональними є:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні типи рослинності світу“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу
  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА