• альпійський пояс – низькі трав'янисті рослини, низькорослі чагарники і напівчагарники.
При аналізі значення тепла у житті рослин були наведені основні кліматичні зони Землі (див. розділ 4). У відповідності до них, відмічають наступні типи рослинності на Землі:
• рослинність екваторіально-тропічного поясу;
• рослинність субтропічного поясу;
• рослинність помірного поясу;
• рослинність холодного поясу.
Рис. 14.4. Розподіл рослинності на ідеальному континенті
| I – екваторіально-тропічні зони: | II – позатропічні зони північної півкулі: | III – позатропічні зони південної півкулі: | |
| 1 – екваторіальний дощовий ліс; | 5 – жаркі пустелі; | 17 – прибережні пустелі; | |
| 6 – холодні внутрішньоматерикові пустелі; | 18 – пустелі смуги туманів; | ||
| 2 – пасатні тропічні дощові ліси; | |||
| 19 – жорстколисті вічнозелені ліси і чагарникові зарості; | |||
| 3 – тропічні листопадні ліси і вологі савани; | 7 – субтропічні напівпустелі і степи; | ||
| 8 – жорстколисті вічнозелені ліси і чагарникові зарості районів з зимовими дощами; | 20 – напівпустелі; | ||
| 4 – тропічні зарості ксерофіти их колючих дерев і кущів та сухі савани. | 21 – субтропічні злакові фітоценози; | ||
| 22 – субтропічні дощові | |||
| 9 – степи з холодною зимою; | ліси; | ||
| 23 – дощові ліси помірно холодних областей; | |||
| 10 – вічнозелені листяні ліси помірно теплих областей; | |||
| 24 – напівпустелі з подушкоподібними рослинами або степи; | |||
| 11 – літньозелені ліси; | |||
| 12 – океанічні літньозелені листопадні і лаврові ліси; | 25 – субантарктичні злакові фітоценози типу “туссок”; | ||
| 13 – бореальні хвойні ліси; | |||
| 14 – субарктичні березові ліси; | 26 – антарктична область материкового льоду. | ||
| 15 – тундри; | |||
| 16 – арктичні пустелі. |
Для кожного з типів рослинності характерні певні особливості видового складу, ярусності, щільності видів, кругообігу речовин тощо (рис. 14.5).
Рис. 14.5. Профільні діаграми лісів різного типу
(за X. Вайничке, 1971)
Рослинність екваторіально-тропічного поясу приурочена до жарких кліматичних умов і представлена:
• вологими тропічними лісами;
• мангровою рослинністю;
• зимово-зеленими лісами (мусонні і саванні ліси та савани);
• пустелями.
Вологі тропічні ліси дуже неоднорідні та багатоярусні. Кількість ярусів іноді сягає дванадцяти. Частіше крони дерев не утворюють суцільного намету, а їх висота коливається у межах 30-40 м (окремі дерева мають висоту до 60 м). Видовий склад дерев дуже різноманітний – до 40 видів на 1 га, а іноді кількість видів перевищує 100. Крім дерев, у значній кількості представлені деревовидні ліани та епіфіти. Трав'яний покрив складається з дуже тіньовитривалих рослин, видовий склад яких бідніший, ніж склад деревних порід. Такі ліси сформувалися в дуже сприятливих кліматичних умовах: високі без різких коливань температури, значна кількість опадів, більш-менш рівномірне надходження сонячної радіації. Вологі тропічні ліси поширені вздовж екватора у Африці, Азії, Південній Америці та Австралії. У них досить специфічний кругообіг речовин. Тут переважають бідні опідзолені червоноземи, в яких низький вміст поживних речовин. У процесі становлення і розвитку даних екосистем, основна кількість поживних елементів перемістилась у біомасу фітоценозу, опад якого швидко мінералізується і забезпечує рослини новими порціями необхідних елементів. Оскільки кліматичні умови характеризуються значними температурою та вологістю, то цей процес дуже інтенсивний.
Рис. 14.6. Схематичний профіль мангрових лісів на морському узбережжі сходу Африки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні типи рослинності світу“ на сторінці 2. Приємного читання.
