Застосування даного терміну і в нинішній час досить дискусійне. Багато вчених вважає його застосування недоцільним. Наприклад, на думку А. Г. Воронової “розуміння даного терміну не додає нічого нового до розуміння структури фітоценозу”. Скажімо, синузії першого порядку відповідають популяціям даного виду у фітоценозі, а синузії другого порядку – це сукупність рослин однієї життєвої форми. Але інші автори активно використовують дане поняття і воно зустрічається у літературі.
У природних біоценозах спеціалізація рослин (та інших організмів), їх взаємне доповнення і використання є наслідком напруженої конкуренції, найбільш жорсткої між рослинами, які схожі за своєю біологією та екологією, та дещо ослабленою у випадку різнорідних видів. Різна спеціалізація організмів є засобом полегшення їх боротьби за існування. В той же час, внаслідок спеціалізації та різнорідності компонентів біоценозу, підвищується стійкість угруповання і повнота використання природних ресурсів – світла, тепла, вологи, поживних елементів. У біоценозі окрім ярусів, мікроценозів і синузій, існує ще один тип структурованості – консорції.
Консорція (від лат. consortio – співучасть, спільність) – система різнорідних організмів, які тісно пов'язані у своїй життєдіяльності з одним видом, центральним в угрупованні.
В межах будь-якого біогеоценозу майже завжди можна виявити різні групи організмів, які приурочені до якогось одного виду, без якого вони не можуть існувати. Найчастіше таке об'єднання відбувається навколо виду, який має важливе значення для створення середовища (вида-едифікатора). Прикладом можуть бути такі деревні породи, як ялина, сосна, дуб, береза, навколо яких формується цілий комплекс різних рослин і тварин.
Види, навколо яких формується консорція, називають детермінантами.
Види, що об'єднуються навколо детермінантів, називаються консортами.
Найчастіше консорція формується на основі популяції рослин (ялина, сосна, береза, ковила). Консорти можуть бути пов'язані з детермінантами:
• трофічно (отримують від них енергію та поживні речовини);
• топічно (знаходять у них сховище або житло).
Наприклад, різні фітофаги зв'язані з детермінантами трофічно, а епіфіти, птахи – топічно. Останні можуть бути зв'язаними і трофічно. До складу консорції, крім виду який її визначає, можуть входити:
• квіткові рослини, що паразитують на детермінантах;
• рослини-напівпаразити;
• гриби-паразити;
• гриби-мікоризоутворювачі;
• епіфіти;
• лишайники;
• мохи;
• водорості;
• тварини-фітофаги, що постійно та тимчасово живуть на детермінантах або їх використовують (збирають пилок, нектар тощо).
Частина консортів одночасно може бути детермінантом своїх консорцій. Наприклад, білка, яка є консортом ялини, має свою консорцію з хижаків (куниця), паразитів, що живуть на ній, з організмів, що живляться її виділеннями. В зв'язку цим, виділяють консорції пертого, другого і вищих порядків (рис. 12. 14).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура рослинного угруповання“ на сторінці 4. Приємного читання.
