Структура рослинного угруповання

Фітоекологія з основами лісівництва

Схеми розміщення кореневих систем

Рис. 12.10. Схеми розміщення кореневих систем

(за Д. Уівером і Ф. Клементом, 1938)

Причини мозаїчності різні. Найчастіше це нерівномірність умов існування: відмінності в освітленні, хімічні особливості опаду, нанорельєф, едафічні умови, діяльність тварин тощо. Досить часто мозаїчність пов'язана зі способом росту самих рослин. Так, високі купини, що утворюються осокою дернистою на болотах, вкриваються рослинами, які рідко зустрічаються на просторі між купинами.

Ділянки, що відрізняються між собою будовою рослинного покриву, називаються мікроценозами.

Деякі автори називають їх мікрофітоценозами або мікроугрупованнями. Слід відмітити, що мікроценози існують у всіх ярусах фітоценозів. Ці мікроценози утворюють невеликі плями площею 4 – 10 м2 кожна, їх поєднання і формує мозаїчну будову фітоценозу (рис. 12. 13). Неоднорідність складу деревних порід і їх зімкнутості забезпечує, в свою чергу, мозаїчність нижчих ярусів рослинності.

Вертикальна проекція рослинного покриву напівпустелі

Рис. 12.11. Вертикальна проекція рослинного покриву напівпустелі

Схема ярусів рослинності у мілкій водоймі

Рис. 12.12. Схема ярусів рослинності у мілкій водоймі

Фрагмент березово-модринового лісу з трьома мікроценозами

Рис. 12.13. Фрагмент березово-модринового лісу з трьома мікроценозами

а – мікроценоз берези та модрини (зімкнутість крон 0,6)

б – мікроценоз модрини (зімкнутість крон 0,4)

в – мікроценоз берези (зімкнутість крон 0,3)

Мозаїчність – це горизонтальна різночленність в середині фітоценозу, яка може бути чіткою або слабо виражено.

Крім наведеного вище, е інше визначення мозаїчності фітоценозу.

Мозаїчність фітоценозу – це фітоценоз, у якому закономірно повторюються приурочені до певних умов мікроценози. Мозаїчність рослинності, яка пов'язана з дрібною мозаїчністю місцезростання, не потрібно плутати з поступовими просторовими змінами умов зростання і рослинності, які спостерігаються на більших площах. Наприклад, поступова зміна екологічних умов і рослинності, яка спостерігається вздовж схилу, не є мозаїчністю. В даному випадку це своєрідний екологічний ряд умов зростання та відповідна до нього динаміка рослинного покриву, яка пов'язана зі зміною вологості, засоленості тощо.

Уявлення про синузію, як явище, яке характеризує фітоценоз, досить неоднозначне. Термін “синузія” був введений X. Гамсом у 1918 році. Він запропонував об'єднувати у синузію групу рослин одного (синузія першого порядку) або декількох видів (синузія другого порядку), які відносяться до однієї життєвої форми. Але відповідну класифікацію життєвих форм Гаме не запропонував. В подальшому цей термін уточнювався і змінювався, поки не набув сучасного значення.

Синузія (від грецьк. synusia – спільне перебування, співтовариство та лат. usus – звичай) – це екологічно близькі групи рослин в межах рослинного угруповання (фітоценозу), які належать до однієї життєвої форми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура рослинного угруповання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання
  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА