Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

Ліси, різні за складом і зімкнутістю крон, неоднаково впливають на вітер. Особливо швидко знижують швидкість густі ялинові насадження. Вже на віддалі 40 м від краю лісу, за результатами досліджень О. О. Молчанова, швидкість вітру в ялинниках складає всього 1 – 1,5 % від його швидкості у полі. В листяних насадженнях на всіх висотних рівнях вплив лісу на вітер залежить від ступеня розвитку листя протягом вегетаційного періоду. Зі збільшенням об'єму листового апарату вплив на вітер також збільшується.

Таблиця 8.2

Швидкість вітру в діброві в залежності від висоти над поверхнею грунту

(за О. О. Молчановим, 1964)

Висота над поверхнею грунту, м21 квітня15 травня21 травня15 червня
м/с%м/с%м/с%м/с%
1,50,591000,561000,351000,21100
5,00,831410,631130,521480,31148
10,00,931890,901590,782110,51241
18,01,161951,091961,153280,65307

Примітка: висота діброви – 25 м, швидкість вітру в степу – 2,4 м/с.

Трансформація вітру лісом не обмежується лише зоною повітря в ньому, а стосується значних площ з підвітряної та навітряної сторін. За спостереженнями відомого лісівника М. С. Несторова, при надходженні вітру до лісового узлісся (починаючи з 60-метрової віддалі) швидкість вітру слабне на 20 – 30 %, а іноді, в залежності від висоти та густоти насадження, і на 50 %. Більш помітний вплив на зменшення швидкості вітру виявляється з навітряного боку лісу – до 10 висот дерев. Зменшення швидкості повітряних потоків на площах перед і за лісом уповільнює процеси транспірації, що дуже важливо в умовах посушливого клімату. Крім того, на цих площах у зимовий період накопичується більше снігу, що вкрай необхідно при нестачі вологи. Таким чином, поблизу лісових масивів створюються специфічні екологічні умови для рослинності. Цю властивість лісових насаджень використовують у степах України з метою створення більш сприятливих умов для вирощування сільськогосподарських культур, шляхом вирощування спеціальних лісових смуг.

В Україні, яка має значні лісові угіддя та достатні лісопридатні території, традиційно добре розвинута агролісомеліорація.

Агролісомеліорація -це наука, що розробляє теоретичні основи розміщення і конструювання агролісомеліоративних насаджень, методи їх вирощування, організаційні форми, техніку технологію агролісомеліоративних робіт.

У 50 – 70 роки минулого століття в Українській РСР було створено цілу сітку полезахисних смуг. Основне їх призначення полягало у захисті сільськогосподарських угідь від негативних антропогенних та природних чинників. В цей комплекс задач входило і зниження впливу суховіїв – сухого вітру з швидкістю понад 3-5 м/с при температурі повітря понад +20-25 °С. В східних та південних регіонах України вони досить часті, що призводить до пригнічення розвитку та загибелі рослин та їх угруповань (природних і антропогенних). Полезахисні смуги мають своєрідну конструкцію, будову, розташовані на певній віддалі одна від одної, що дозволяє в деякій мірі вплинути на вологозабезпеченість площ та знизити шкідливу дію суховіїв.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ
  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА