Ліси, різні за складом і зімкнутістю крон, неоднаково впливають на вітер. Особливо швидко знижують швидкість густі ялинові насадження. Вже на віддалі 40 м від краю лісу, за результатами досліджень О. О. Молчанова, швидкість вітру в ялинниках складає всього 1 – 1,5 % від його швидкості у полі. В листяних насадженнях на всіх висотних рівнях вплив лісу на вітер залежить від ступеня розвитку листя протягом вегетаційного періоду. Зі збільшенням об'єму листового апарату вплив на вітер також збільшується.
Таблиця 8.2
Швидкість вітру в діброві в залежності від висоти над поверхнею грунту
(за О. О. Молчановим, 1964)
| м/с | % | м/с | % | м/с | % | м/с | % | |
| 1,5 | 0,59 | 100 | 0,56 | 100 | 0,35 | 100 | 0,21 | 100 |
| 5,0 | 0,83 | 141 | 0,63 | 113 | 0,52 | 148 | 0,31 | 148 |
| 10,0 | 0,93 | 189 | 0,90 | 159 | 0,78 | 211 | 0,51 | 241 |
| 18,0 | 1,16 | 195 | 1,09 | 196 | 1,15 | 328 | 0,65 | 307 |
Примітка: висота діброви – 25 м, швидкість вітру в степу – 2,4 м/с.
Трансформація вітру лісом не обмежується лише зоною повітря в ньому, а стосується значних площ з підвітряної та навітряної сторін. За спостереженнями відомого лісівника М. С. Несторова, при надходженні вітру до лісового узлісся (починаючи з 60-метрової віддалі) швидкість вітру слабне на 20 – 30 %, а іноді, в залежності від висоти та густоти насадження, і на 50 %. Більш помітний вплив на зменшення швидкості вітру виявляється з навітряного боку лісу – до 10 висот дерев. Зменшення швидкості повітряних потоків на площах перед і за лісом уповільнює процеси транспірації, що дуже важливо в умовах посушливого клімату. Крім того, на цих площах у зимовий період накопичується більше снігу, що вкрай необхідно при нестачі вологи. Таким чином, поблизу лісових масивів створюються специфічні екологічні умови для рослинності. Цю властивість лісових насаджень використовують у степах України з метою створення більш сприятливих умов для вирощування сільськогосподарських культур, шляхом вирощування спеціальних лісових смуг.
В Україні, яка має значні лісові угіддя та достатні лісопридатні території, традиційно добре розвинута агролісомеліорація.
Агролісомеліорація -це наука, що розробляє теоретичні основи розміщення і конструювання агролісомеліоративних насаджень, методи їх вирощування, організаційні форми, техніку технологію агролісомеліоративних робіт.
У 50 – 70 роки минулого століття в Українській РСР було створено цілу сітку полезахисних смуг. Основне їх призначення полягало у захисті сільськогосподарських угідь від негативних антропогенних та природних чинників. В цей комплекс задач входило і зниження впливу суховіїв – сухого вітру з швидкістю понад 3-5 м/с при температурі повітря понад +20-25 °С. В східних та південних регіонах України вони досить часті, що призводить до пригнічення розвитку та загибелі рослин та їх угруповань (природних і антропогенних). Полезахисні смуги мають своєрідну конструкцію, будову, розташовані на певній віддалі одна від одної, що дозволяє в деякій мірі вплинути на вологозабезпеченість площ та знизити шкідливу дію суховіїв.
БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
