Діаспора (від грецьк. diaspora – розсіювання, розкидання) – частинка різної морфологічної природи, яка відділяється природним шляхом від материнської рослини і служить для розмноження і розселення. Розрізняють вегетативні (клубні, цибулини, бруньки тощо) та генеративні (спори, насіння, плоди тощо) діаспори.
Рослини, які запилюються вітром, називаються анемофітами. Рослини, у яких за допомогою вітру поширюються насіння, плоди та інші діаспори, називаються анемохорами.
Вітрозапильними є голонасінні та близько 10% покритонасінних (чисельні деревні види, майже всі злаки, осокові, хміль, конопля тощо). Анемофіти частіше зустрічаються там, де мало комах – в тундрі, на високогір'ї тощо. Вони мають певні пристосування для полегшення переносу пилку:
• рання поява квітів до появи листя (листки не перешкоджають руху
пилку);
• спеціальна форма суцвіть;
• повітряні мішечки на пилку тощо.
Завдяки вітру та наявності спеціальних пристосувань пилок переноситься на десятки і сотні кілометрів. Але переміщення на великі віддалі не завжди призводить до запліднення, оскільки пилок досить часто всихає і втрачає здатність до запліднення, або взагалі не потрапляє на квітку.
Вітер розповсюджує на значні віддалі плоди різних покритонасінних рослин. Як правило, це сухі плоди. Всім відомі пристосування насіння кульбаби лікарської (Taraxacum officinale) та різних видів тополь (Populus). Вони легко підхоплюються вітром і переносяться на значні віддалі. Деякі рослини мають крилатки – що збільшують їх парусність. Це клени, щавель тощо. Аналогічні за призначенням пристосування у вигляді плівок має також насіння сосни і ялини (рис. 8.2). Зазвичай, у такий спосіб плоди і насіння переноситься недалеко, на десятки метрів від рослини (табл. 8.1). Але поступово, від одного покоління до наступного, рослини у такий спосіб захоплюють все нові і нові площі. Крім того, вітер переносить спори лишайників, мохів, папороті, хвощів та плаунів.
Рис. 8.2. Сосна звичайна
а – частина пагона
б – молодий макростробіл
г – зрілий макростробіл
д – насіння
з,в – однорічний макростробіл мікростробілами,
Таблиця 8.1
Розповсюдження насіння деревних порід від стіни лісу (% від кількості насіння під деревом)
| 0 | 12.5 | 25 | 50 | 75 | 100 | 125 | 150 | 175 | 200 | |
| Ясен | 100 | 25 | 6 | - | - | - | - | - | - | - |
| Сосна | 100 | 50 | 36 | 19 | 9 | 2,7 | 1,6 | 0,8 | 0,3 | 0,1 |
| Ялина | 100 | 58 | 42,2 | 15,3 | 9,3 | 4,7 | 1,9 | 1,1 | 0,8 | 0,4 |
| Модрина | 100 | 69,1 | 28,1 | 12,1 | 6,1 | 2,6 | 0,8 | 0,1 | - | - |
| Береза | 100 | 95 | 85 | 79 | 74 | 68 | 61 | 54 Ί | 50 | 43 |
У степах і пустелях існує невелика група рослин, які називають “перекоти-поле” (качим, кермек). Завдяки своєрідному утворенню пагонів, рослина на час дозрівання насіння набуває кулеподібної форми. Вона висихає, відокремлюється і переноситься вітром по поверхні грунту на великі відстані. На своєму шляху рослина поступово втрачає насіння. Яскравим прикладом ролі вітру у виникненні та розвитку фітоценозів може бути історія заселення острова Кракатау в Індонезії. У 1885 р. тут відбулося виверження вулкану, внаслідок чого були знищені всі живі організми. Найближчий заселений острів від Кракатау знаходився на віддалі 37 км. Вже через три роки на острові зростало 15 видів рослин, через 25 років – 28 видів. Ботанічний аналіз утвореного фітоценозу показав, що всі папороті, мохи та більша кількість квіткових рослин відносились до анемохорів. Лише незначна кількість видів була занесена птахами.
Рослинні угрупування не лише знаходяться під впливом вітру, але і самі впливають на його напрям і швидкість. Особливий велику роль у перерозподілі руху повітряних мас відіграє ліс. В його гущі значно слабше проявляється дія вітру, чим ліс густіший, чим більша горизонтальна та вертикальна зімкнутість крон, тим слабкіше переміщуються маси повітря. Повітряні потоки обтікають такі щільні непродувні угрупування зверху, майже не проникаючи в середину. При ажурному розміщенні крон, повітряні потоки проходять під намет деревних порід, змінюють повітря у фітоценозі, але їх швидкість значно зменшується. Таким чином, незалежно від особливостей лісів, під наметом деревних порід створюється своєрідний вітровий мікроклімат. Дослідження свідчать, що найменша швидкість повітряних мас у нижніх горизонтах фітоценозу (табл. 8.2).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
