Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

Мозаїчність розподілу типів місцезростання і рослинності в альпійському поясі на невеликій площі

Рис. 7.2. Мозаїчність розподілу типів місцезростання і рослинності в альпійському поясі на невеликій площі

Високогірні рослини мають також ряд анатомічних пристосувань для захисту від сонячної радіації та збереження вологи:

• потовщені покривні тканини;

• посилений розвиток механічних тканин;

• зменшення розмірів клітин;

• зменшення розмірів та збільшення кількості продихів;

• опушення та восковий наліт.

Останнє пристосування не універсальне – в горах досить часто зустрічаються рослини без опушення або без воскового покриву.

Низькі температури та інтенсивне освітлення забезпечують утворення в рослинах антоціанів, що створює гаму кольорів у забарвленні різних частин рослин. Сполучення насичених кольорів великих квітів і дрібних листків – це характерна ознака високогірних рослин.

Антоціани – пігменти з групи флавоноїдів, містяться в клітинному сокові квіток, плодів, листків рослин, забарвлюючи їх в червоний, фіолетовий, блакитний кольори або їх комбінації.

Головні фізіологічні процеси у високогірних рослин протікають дуже інтенсивно. В першу чергу, це стосується газообміну. На великих висотах фотосинтез проходить надзвичайно інтенсивно – поглинається 50-100 мг СO2 на 1 г листка за 1 годину. У деяких рослин навіть не спостерігається насичення світлом фотосинтетична діяльність постійно зростає при збільшенні освітленості. Вплив низьких температур в умовах високогір'я проявляється у зростанні концентрації розчинних вуглеводів, органічних кислот (наприклад, аскорбінової), ароматичних речовин тощо. Саме тому високогірні рослини дуже ціняться у харчовій та медичній промисловості, бджільництві, та як кормові. Характерною рисою високогірних рослин є підвищена інтенсивність окислювально-відновних процесів, збільшення активності ферментів навіть при низьких температурах. Більшість дослідників відмічають посилене дихання рослин на висоті, що призводить до збільшення енергії, яка вивільнюється при розпаді складних сполук.

Суттєво змінюється при піднятті в гори сезонний розвиток рослин. Чим вище, тим пізніше розтає сніг навесні і раніше випадає восени, тим коротший вегетаційний період. Піднімаючись в гори протягом одного дня можна спостерігати всі фази розвитку рослин одного виду: фазу цвітіння, бутонізації, розпускання листя.

Різні види рослин по-різному реагують на висотну зональність. Одні мають широкий висотний діапазон і зростають у різних поясах, інші – дуже вузьку екологічну пристосованість. Наприклад, чорниця (Vaccinium myrtillus) в Карпатах, а типчак (Festuca valesiaca) на Кавказі піднімаються аж до альпійського поясу. Ці види мають високу екологічну пластичність.

Гірські пасма досить часто виступають як своєрідний кліматичний бар'єра та бар'єр на шляху розповсюдження різних видів рослин. Типовим прикладом є пустеля Атанама в Чілі, яка утворилася завдяки тому, що гори затримують дощові хмари. До речі, в Чілі на узбережжі океану є так звані “ліси туманів”. Вони розташовані на схилах гір, які також затримують дощові хмари. Своєрідність умов створюється ще й тому, що до берегів підходить холодна океанська течія Гумбольдта. Завдяки різниці температур тут постійно утворюються тумани. Це формує специфічні екологічні умови для зростання рослин. Є багато й інших подібних прикладів. У Центральній Азії існує Памірське нагір'я (Росія), яке розташоване начебто у тіні найвищих гір на Землі. Але Гімалаї як раз і стають на шляху пересування вологих повітряних мас у глибину континенту. Саме в таку зону впливу потрапило Памірське нагір'я, де сформувалася високогірна пустеля (середня висота над рівнем моря 4000 м). На її території випадає дуже мало опадів -від 15 до 150 мм на рік. В той же час, має місце інтенсивне випаровування, низька вологість та висока температура повітря. Завдяки цим особливостям в різних районах Памірського нагір'я утворилися своєрідні рослинні угруповання. У південній частині вони нагадують сухі альпійські луки, у центральній – бідний ковильний степ, у східній – пустелю.

Наступний розділ:

Мезорельеф

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА