Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

Фітоекологія з основами лісівництва

• вище розташовані гірські холодні пустелі і споконвічні сніги.

До факторів, які визначають висотну поясність, відносяться зміна з

висотою температури, кількості опадів, атмосферного тиску. Крім того, для високогір'я характерні пониження температури (часті заморозки), сильні вітри, низький вміст вуглекислого газу. На рослинність впливає характер гірських порід та експозиція і крутизна схилів.

Інтенсивність сонячної радіації в горах вища, ніж на рівнині, що пояснюється деяким розрідженням атмосфери та її прозорістю. Так, у високогір'ї Паміру освітленість в денні часи складає близько 130 000 лк, тобто майже стільки, як на межі земної атмосфери. З висотою зростає значення сонячної постійної, що визначається як кількість сонячної енергії, що падає 1 см2 горизонтальної поверхні за одиницю часу (табл. 7.2). Біля верхньої межі атмосфери вона становить в середньому 1,94 кал/(см2 • хв.). Крім того, на такій висоті значно інтенсивніше ультрафіолетове випромінювання, шкідливе у високих дозах.

Таблиця 7.2

Інтенсивність сонячної радіації на різній висоті над рівнем моря

(за Η. Н. Калітіним і В. З. Гулісашвілі, 1956)

Місце спостереженняВисота, кмСонячна радіація, кал/(см • хв.)
Торенс1,21,62
Давос1,61,59
Гора Ароза1,91,63
Гора Свініца2,31,64
Гора Таку бая2,31,66
Гора Ажуско3,01,66
Г ора Тламакас3,91,69
Гора Попокатепель5,31,71
Літак5,41,71
Аеростат7,51,72
Зонд22,01,78

У деяких місцевостях у ясні ночі, особливо взимку, спостерігається явище температурної інверсії – повітря на схилах і вершині до певної висоти тепліше, ніж у долинах. Вважається, що вночі холодне повітря спускається з гір вниз, витискаючи тепле повітря вверх. Розподіл тепла у значній мірі залежить від експозиції та крутизни схилів (табл. 7.3). Пологі схили, при одній і тій же експозиції, як за ясної, так і за хмарної погоди отримують більше тепла, ніж круті. Тобто, чим крутіший схил, тим менше тепла він отримує. У північних широтах південні схили при однаковій крутизні, за будь-якої погоди, отримують більше тепла ніж північні. Такий перерозподіл кліматичних характеристик, пов'язаний з рельєфом, впливає на формування рослинності. На південних схилах утворюються лісові фітоценози з ксерофітних деревних порід (сосни, дуба), а на схилах північної експозиції – з мезофітних деревних порід (бук, ялина). Крім того, одна й та ж деревна порода на південних схилах піднімається до більшої висоти, ніж на північних (табл. 7.4). Досить показовою є висота альпійської межі лісу на схилах певної експозиції (табл. 7.5). Найвище піднімається альпійська межа лісу і межі поширення деревної рослинності на південних, південно- західних і південно-східних схилах.

Таблиця 7.3

Залежність теплового режиму від експозиції та крутизни схилів

(за В. З. Гулісашвілі, 1956)

Місце · спостереженняКрутизна · схилу, · градусСума тепла за вегетаційний період з квітня по серпень, (г • кал) / 1 см2
за ясної погодиза хмарної погоди
Повна радіація-859415
Горизонтальна поверхня-572257
Південний схил30563285
Східний схил30469233
Західний схил30469228
Північний схил30329160
Південний схил90266134
Східний схил90262124
Західний схил90262118
Північний схил903011

Таблиця 7.4

Верхня межа поширення лісових порід у горах Приморського краю (43° північної широти)

(за Л. С. Бергом і В. З. Гулісашвілі, 1956)

ПородаМаксимальна висота поширення, м
схили північної експозиціїсхили південної експозиції
Кедр730 – 9301160
Дуб450605 – 970
Липа480 – 575605 – 840
Клен415-530690 – 970
Ліщина415-585840
Лимонник415605

Таблиця 7.5

Вплив експозиції схилу на альпійську межу лісу

(за В. 3. Гулісашвілі, 1956)

Експозиція схилуВисота проходження альпійської межі лісу у Швейцарських Альпах, мМаксимальна висота поширення ялини, м
Південно-східна+14-23
Південна+31+19
П івденно-західна+61+11
Західна+26-5
Північно-західна-6-12
Північна-24-22
Північно-східна-44-17
Східна-34- 17

Гідрологічний режим в горах досить різний. В гірських масивах Альп, Карпат. Західного Кавказу вологість наявна в достатній кількості. В горах Паміру, Тянь-Шаню рослини живуть в умовах значної посухи. Своєрідні умови складаються безпосередньо біля масивів снігу та льоду. В цілому, високогірні умови для рослин досить критичні, що впливає на їх будову, фізіологію, розвиток.

Особливість поширення рослин у горах пов'язана з тим, що специфічні екологічні умови на кожному схилі і відрізняються в окремих масивах. Це пояснюється самою особливостями геологічної будовою конкретної гори, процесами її руйнування та заростання. Тому на схилах формується значна мозаїчність екологічних умов, що у подальшому призводить до формування специфічних рослинних угруповань. Наприклад, в межах одного лише альпійського поясу виникають абсолютно різні (за екологічними факторами) умови зростання: сухі та заболочені, стрімкі схили без снігового покриву та місця де сніг зберігається протягом року, площі захищені від вітру та такі, що постійно продуваються (рис. 7.2).

Високогірні рослини характеризуються низькорослістю. Незалежно від розташування гірських масивів, тут переважають чагарники та чагарнички, що стеляться, розеткові багаторічні трави, дернові злаки та осоки, мохи і лишайники. Але іноді, наприклад, в Південних Андах і Африці, на високогір'ї можна спостерігати деревовидні розеткові рослини з високими колоноподібними стовбурами. Ще одна характерна ознака рослин високогір'я – більша маса підземної частини рослин над надземною. Низькорослість високогірних рослин пов'язується з дією низьких температур, сильного вітру та формоутворюючою дією радіації, адже короткохвильове випромінювання сповільнює ростові процеси. Переважаюче значення цих абіотичних умов підтверджується дослідами по переносу досить високорослих рослин з низини у гори. Результати свідчать, що високі рослини перебуваючи на високогір'ї через 3-4 роки адаптуються до нових умов, призупиняються в рості і стають низькорослими.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ
  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА