Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

Фітоекологія з основами лісівництва

• вторинне випромінювання;

• випаровування;

• конвекція.

На розсіювання енергії за рахунок вторинної радіації припадає приблизно половина всієї поглинутої енергії. Самостійне фізіологічне значення транспірації полягає у тому, що завдяки випаровуванню відбувається охолодження тіла рослини, В результаті взаємодії листя рослин з оточуючим його повітрям (конвекції) також відбувається саморегуляція температурного режиму рослин.

Але пристосувальні властивості рослин обмежені. Екстремально високі або низькі температури можуть викликати порушення метаболічних процесів на рівні рослинних клітин та тканин. Крім того, спостерігаються значні порушення фізіологічних функцій, що пов'язані з порушенням обміну нуклеїнових кислот і білків. У деяких видів рослин спостерігається посилений розпад білків і накопичення в тканинах розчинних форм нітрогену. Наприклад, загибель рослин від високої температури може спричинятися накопиченням аміаку, як кінцевого продукту розпаду амінокислот. При температурі, понад + 50 °С починається денатурація білків цитоплазми. При зниженні температури у рослинах також відбуваються різноманітні фізіолого- біохімічні зміни. Пошкодження рослин холодом супроводжується втратою тургору, зміною кольору листя. Руйнування хлорофілу є наслідком порушення транспорту води до транспіруючи органів. При дії низьких температур на теплолюбні рослини основною причиною пошкоджень є порушення функціональної активності мембран, зумовлене переходом ліпідів бішару з рідинно-кристалічного стану в гель. Це порушує транспорт речовин через мембрани та призводить до загальних змін метаболізму: процеси розпаду домінують над процесами синтезу, підвищується в'язкість цитоплазми тощо. Особливо небезпечним є порушення транспорту води.

Таким чином, у природі, не зважаючи на численні пристосування рослин, спостерігаються екстремальні дії високих чи низьких температур, а саме:

• опалення кореневої шийки – відмирання камбію в місцях стикання рослин із грунтом;

• опік кори стовбура – відмирання камбію при раптовому освітленні з південного боку, в результаті чого починає відмирати кора;

• опік листя – трапляється в літню спеку в південних широтах;

• всихання рослин під дією тривалих високих температур і відсутності вологи;

• витискання рослин із ґрунту на глинистих перезволожених грунтах;

• обмерзання квіток, зав'язі, листя і пагонів рослин;

• вимерзання рослин внаслідок низьких температур на фоні безсніжної зими;

• морозобійні тріщини стовбурів та гілок дерев.

Термічні опіки окремих частин рослини – це результат прямої дії сонячного опромінення. Термічні опіки часто трапляються при вирощуванні рослин в закритому грунті, коли сонячне проміння переломлюється в краплинах води на листках, наче в лінзах. Висока температура спричиняє денатурацію білків в рослинних клітинах. Так звані весняні опіки кори виникають, коли молоді клітини камбію, що починає розвиватися під впливом сонячного тепла, гинуть від нічних заморозків. Це явище супроводжується почорнінням та відмиранням або відпаданням кори.

Всихання рослин – це прямий результат критичної втрати чи недостачі вологи. Посуха може бути атмосферною, грунтовою та фізіологічною. В першому випадку вона зумовлена тривалим бездощів'ям, сухим повітрям. Ґрунтова посуха настає при висушуванні грунту, в наслідок чого надходження води в коріння рослин уповільнюється або зовсім припиняється. Причиною фізіологічної посухи є неспроможність рослини забезпечити себе водою, наприклад, при пошкодженні кореневої системи. Особливо небезпечним для рослини є поєднання атмосферної та грунтової посухи. Негативний вплив посухи посилюється, якщо висока температура триває і вночі. Це швидко виснажує рослину.

Під випиранням рослин розуміють оголення і розрив їх підземної частини, внаслідок періодичного настання замерзання та відтаювання Грунту. При цьому рослини немов виштовхуються з Грунту, розриваючи коріння. Безпосередньою причиною даного явища є збільшення об'єму грунту, пов'язаного з замерзанням води в ньому. Таким чином, подібне явище можна спостерігати лише у перезволожених умовах зростання або при сильному зволоженні грунту опадами чи поливом.

Льодова кірка утворюється в період, коли відлига змінюється морозами. Лід тисне на тканини рослин, що приводить до їх розриву, або порушення фізіологічних процесів. Взагалі, з усіх перерахованих причин загибелі рослин при дії низьких температур особливу увагу заслуговує час, за який температура знижується. Протоплазма клітин відносно стійка до низької температури, але при умові її поступового зниження. В той же час, клітина може загинути навіть при незначному, але різкому похолоданні. У помірних і північних регіонах, а також в умовах високогір'я часто спостерігається пошкодження рослин ранніми осінніми або пізніми весняними заморозками. Частіше пошкоджуються теплолюбні рослини й ті, що акліматизуються в більш суворих умовах. В першу чергу весняними заморозками пошкоджуються квітки та бруньки рослин, а осінніми – плоди. Коренева система рослин від заморозків пошкоджується лише у виняткових випадках.

Коли температура повітря різко знижується нижче точки замерзання, стовбури дерев іноді тріскаються або вздовж, або впоперек, або променевидно. Це результат швидкого охолодження і, пов'язаної з ним, протидії кори і зовнішньої деревини, оскільки внутрішня частина деревини зберігає дещо вищу темпе́ратуру. Морозобоїни частіше зустрічаються у листяних порід ніж у шпилькових. До найбільш чутливих видів відносяться – бук, дуб, горіх, в'яз, ясен, каштан.

Загибель рослин у зв'язку із зниженням температури повітря не завжди пов'язана з морозами. Численні рослини гинуть або хворіють і при температурах вищих 0 °С. Особливо чутливі до зниження температури термофільні синьо-зелені водорості з гарячих джерел і бактерії, що живуть при температурі +70 – +80 °С. Звичайна кімнатна температура для подібних термофілів є дуже низькою і вони гинуть. Дуже чутливі до холоду вихідці з тропічної зони, а також теплолюбні рослини, які походять з південних регіонів, наприклад, відомі тютюн, огірки, квасоля, рис, бавовник. Дослідники це пов'язують з порушенням водного балансу і обміном речовин в клітинах, а також із специфічним впливом даної температури. Випрівання – це загибель, наприклад, озимих культур під снігом, що пов'язано з розвитком на них снігової цвілі – цвільового грибка. Під товстим шаром снігу відмічаються вищі температури, ніж зовні. Тому весною, при незамерзлому грунті, у рослини інтенсифікується дихання і відбувається втрата поживних речовин. При цьому рослини ослаблюються і вражаються грибками.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов
  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА