Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання

Гігієна та екологія

Мал. 19.4. Фотодозиметр ІФК-2,3

Сигнелізатор забруднення бета-випромінюваними радіонуклеідами СЗБ-03

Мал. 19.5. Сигнелізатор забруднення бета-випромінюваними радіонуклеідами СЗБ-03

Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 Μ

Мал. 19.6. Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 Μ

1 – прилад термолюмінесцентного перетворення УПФ-02, 2 – комплект дозиметрів; 3 – дозиметр; 4 – опромінювач детекторів

Гігієнічні вимоги до радіологічних та рентгенологічних відділень (кабінетів) поліклініки. Радіологічне відділення, призначене для лікувальних цілей, слід розміщувати в окремо розташованій будівлі. У палатах повинно бути не більше двох ліжок; площа на 1 ліжко –10 м2.

Приміщення радіологічного відділення необхідно чітко розподілити за видами роботи та спеціальним призначенням: робота з відкритими або закритими радіоактивними препаратами, їх зберігання, вимірювання радіоактивності, приміщення для γ-установки, палати для хворих, кабінет лікаря та ін. Використання кімнат не за прямим призначенням забороняється. Усі приміщення повинні бути просторими, добре освітленими і вентильованими, підлогу покривають лінолеумом.

Перебування хворих в палатах обмежують часом, протягом якого вони отримують радієву терапію. Хворим не дозволяється покидати палати; тут здійснюється прийом їжі, туалет та ін. Ліжка слід розставляти таким чином, щоб виключити можливість опромінення радіоактивними препаратами сусідніх хворих. Необхідна відстань між ліжками визначається активністю радіоактивної речовини, яка вводиться хворому. Вхід в палати відвідувачам та стороннім особам суворо заборонений.

Заходи щодо захисту медичного персоналу від шкідливої дії іонізуючого випромінювання повинні здійснюватися відповідно до встановлених правил радіаційної безпеки. Найважливіше значення мають: правильна організація праці; використання різних пристосувань, які усувають контакт рук та тіла з радіоактивними речовинами (щипці, пінцети та ін.); установка захисних екранів між працюючими та джерелами випромінювання; установка ефективної вентиляції та поглинальних пристроїв для очищення повітря; ретельне прибирання приміщень. Для оцінки ефективності попереджувальних заходів необхідно виконувати дозиметричний контроль і вимірювати вміст радіоактивних речовин у повітрі, так як основним джерелом надходження їх в організм служить забруднене повітря. Рідкі та тверді відходи з радіологічних відділень підлягають дезактивації за допомогою спеціальних пристроїв.

Рентгенівське відділення. Рентгенодіагностичні кабінети в лікарнях слід об'єднувати в одне відділення, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень. У великих лікарнях рентгенодіагностичні кабінети, як вже вказувалося, влаштовують в приймальних відділеннях лікарень, а також в поліклініках. Входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару та для відвідувачів поліклінічного відділення повинні бути окремими.

До складу рентгенівських відділень входять рентгенодіагностичні кабінети зі спеціальними допоміжними приміщеннями при них (кімната управління діагностичним апаратом, процедурна, кімната для приготування барію, прояви знімків та ін.). Передбачають окремий кабінет для рентгенівських знімків зубів. Рентгенівський апарат, який застосовується для цього, може бути встановлений в процедурній рентгенодіагностичного кабінету, якщо площа її не менше 45 м2.

Стіни, підлога та стеля приміщень, в яких працюють рентгенівські апарати, повинні бути непроникними для рентгенівських променів. Для захисту рентгенотехніки та лікарів від впливу випромінювань, пульт управління апаратурою розміщують в сусідній кімнаті. Для захисту застосовують також спеціальні екрани, які установлюють між апаратом і працюючими.

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./м2 • хв. представлені в таблиці 19.1.

Таблиця 19.1

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./см2 – хв.

Об'єкт забрудненняАльфа-активні нуклідиБета- активні нукліди
ОкреміІнші
Неушкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту.11100
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту.520800
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розмішеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття.5202 000
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання.502008 000
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, які знімаються в санітарних шлюзах.5020010 000


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання