Мал. 19.4. Фотодозиметр ІФК-2,3
Мал. 19.5. Сигнелізатор забруднення бета-випромінюваними радіонуклеідами СЗБ-03
Мал. 19.6. Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 Μ
1 – прилад термолюмінесцентного перетворення УПФ-02, 2 – комплект дозиметрів; 3 – дозиметр; 4 – опромінювач детекторів
Гігієнічні вимоги до радіологічних та рентгенологічних відділень (кабінетів) поліклініки. Радіологічне відділення, призначене для лікувальних цілей, слід розміщувати в окремо розташованій будівлі. У палатах повинно бути не більше двох ліжок; площа на 1 ліжко –10 м2.
Приміщення радіологічного відділення необхідно чітко розподілити за видами роботи та спеціальним призначенням: робота з відкритими або закритими радіоактивними препаратами, їх зберігання, вимірювання радіоактивності, приміщення для γ-установки, палати для хворих, кабінет лікаря та ін. Використання кімнат не за прямим призначенням забороняється. Усі приміщення повинні бути просторими, добре освітленими і вентильованими, підлогу покривають лінолеумом.
Перебування хворих в палатах обмежують часом, протягом якого вони отримують радієву терапію. Хворим не дозволяється покидати палати; тут здійснюється прийом їжі, туалет та ін. Ліжка слід розставляти таким чином, щоб виключити можливість опромінення радіоактивними препаратами сусідніх хворих. Необхідна відстань між ліжками визначається активністю радіоактивної речовини, яка вводиться хворому. Вхід в палати відвідувачам та стороннім особам суворо заборонений.
Заходи щодо захисту медичного персоналу від шкідливої дії іонізуючого випромінювання повинні здійснюватися відповідно до встановлених правил радіаційної безпеки. Найважливіше значення мають: правильна організація праці; використання різних пристосувань, які усувають контакт рук та тіла з радіоактивними речовинами (щипці, пінцети та ін.); установка захисних екранів між працюючими та джерелами випромінювання; установка ефективної вентиляції та поглинальних пристроїв для очищення повітря; ретельне прибирання приміщень. Для оцінки ефективності попереджувальних заходів необхідно виконувати дозиметричний контроль і вимірювати вміст радіоактивних речовин у повітрі, так як основним джерелом надходження їх в організм служить забруднене повітря. Рідкі та тверді відходи з радіологічних відділень підлягають дезактивації за допомогою спеціальних пристроїв.
Рентгенівське відділення. Рентгенодіагностичні кабінети в лікарнях слід об'єднувати в одне відділення, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень. У великих лікарнях рентгенодіагностичні кабінети, як вже вказувалося, влаштовують в приймальних відділеннях лікарень, а також в поліклініках. Входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару та для відвідувачів поліклінічного відділення повинні бути окремими.
До складу рентгенівських відділень входять рентгенодіагностичні кабінети зі спеціальними допоміжними приміщеннями при них (кімната управління діагностичним апаратом, процедурна, кімната для приготування барію, прояви знімків та ін.). Передбачають окремий кабінет для рентгенівських знімків зубів. Рентгенівський апарат, який застосовується для цього, може бути встановлений в процедурній рентгенодіагностичного кабінету, якщо площа її не менше 45 м2.
Стіни, підлога та стеля приміщень, в яких працюють рентгенівські апарати, повинні бути непроникними для рентгенівських променів. Для захисту рентгенотехніки та лікарів від впливу випромінювань, пульт управління апаратурою розміщують в сусідній кімнаті. Для захисту застосовують також спеціальні екрани, які установлюють між апаратом і працюючими.
Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./м2 • хв. представлені в таблиці 19.1.
Таблиця 19.1
Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./см2 – хв.
| Об'єкт забруднення | Альфа-активні нукліди | Бета- активні нукліди | |
| Окремі | Інші | ||
| Неушкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту. | 1 | 1 | 100 |
| Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту. | 5 | 20 | 800 |
| Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розмішеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття. | 5 | 20 | 2 000 |
| Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання. | 50 | 200 | 8 000 |
| Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, які знімаються в санітарних шлюзах. | 50 | 200 | 10 000 |
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання“ на сторінці 2. Приємного читання.
