Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

Гігієна та екологія

Мал. 13.3. Різні варіанти дистанції сидінь

А – негативна; Б – нульова; В – позитивна

Дистанція спинки – відстань (по горизонталі) від заднього краю столу до спинки сидіння. Згідно з гігієнічними вимогами дистанція спинки повинна перевищувати передньозадній діаметр грудної клітки в межах 3–5 см.

Диференція – відстань (по вертикалі) від заднього краю парти до площини сидіння, в нормі дорівнює відстані від ліктя до лави при вільно опущеній руці з додаванням 5-6 см, що забезпечує вільне розташування рук на столі. Прийнято вважати, що в середньому диференція повинна становити 1/7 – 1/8 частини зросту.

При позитивній дистанції учень змушений тягтися вперед і згинати корпус, а це призводить до викривлення хребта (кіфоз). Велика диференція (високий стіл або низьке сидіння) – зумовлює підняття правого плеча і виникнення правостороннього сколіозу, відстань від очей до зошита може в цьому випадку виявитися заниженою. При малій диференції (низький стіл і високе сидіння) учень повинен сильно нахилятися і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки та черевної порожнини, опускання правого плеча, а це сприяє появі сутулості та виникненню лівостороннього сколіозу, особливо якщо одночасно є позитивна дистанція (мал. 13.4).

Правильна і неправильна посадки

Мал. 13.4. Правильна і неправильна посадки

В даний час для учнів 1-4 -х класів виготовляють одномісні та двомісні парти з урахуванням віку. Вони можуть мати постійні розміри або універсальні з регульованою висотою столу, сидіння і нахилу кришки. У навчальних кабінетах для школярів середніх та старших класів використовують одно- або двомісні учнівські столи з постійними або регульованими параметрами і стільці. Вони поділяються на п'ять груп відповідно до зросту учнів: перший номер відповідає зросту до 1 30 см, а кожен наступний номер відповідає збільшенню зросту на 15 см. Поверхню учнівських столів покривають лаками, емалями або іншими світлими матеріалами, легкодоступними для миття та дезінфекції. Парти, столи та стільці мають різне групове (цифрове) і кольорове маркування (табл. 13.4).

Таблиця 13.4

Група меблівДовжина тіла, смВисота задньої кришки столу над палом, смВисота сидіння над полом, смКолір маркування
АДо 1305432Жовтий
Б130-1456036Червоний
В145-1606640Синій
Г160-1757244Зелений
ДВище 1757848Білий

Вимоги до розташування парт (навчальних столів). Парти (навчальні столи) в класі повинні бути не менше 3-х розмірів для можливості підбору в залежності від антропометричних розмірів школярів, розставляються в 3 ряди. У перших трьох рядах необхідно розміщувати парти (столи) менших розмірів, в останньому ряду– найбільші для даного класу розміри парт. Вимоги до параметрів розміщення меблів в класах: відстань від першого ряду парт до шкільної дошки має становити 2,4-2,6 м, розрив між рядами парт 0,6-0,8 м, між першим рядом парт та зовнішньою стіною 0,6-0,7 м, між третім рядом і внутрішньою стіною – 0,5-0,6 м, між задньою стіною і останнім рядом парт – 0,4-0,5 м. На шкільних партах (особливо далеких від вікон) необхідне дотримання норм кутів падіння й отвору.

Класні дошки. Основні вимоги до облаштування класної дошки спрямовані на полегшення зорової роботи, для чого необхідно забезпечити хорошу контрастність написаного на дошці. Тому класні дошки виготовляють, в основному, з пластмас коричневого або темно-зеленого кольору з пружною, гладко матовою поверхнею. Для забезпечення кращої видимості над дошками влаштовують додаткове місцеве освітлення. Писати на дошці слід літерами висотою близько 4 см, щоб вони були видні з останніх парт. Стирати з дошки треба вологою ганчіркою; біля нижнього краю дошки влаштовують жолоб для затримки падаючих шматочків крейди при писанні на ній.

Настінні дошки розташовують посередині передньої стіни класної кімнати. У перших чотирьох класах дошку слід розміщувати так, щоб нижній край її розташовувався на висоті 80-83 см, а в старших класах – 90-95 см від підлоги.

Шкільні підручники. Гігієнічні вимоги до підручників зводяться до наступного: розмір та форма шрифту; якість паперу та ілюстрацій; формат і маса книг.

Для першокласників, які вчаться читати, висота букв в підручниках повинна становити 6-8 мм. Висота шрифту для учнів

2-4 класів повинна становити 2–2,5 мм, починаючи з 5-го класу – 1,75 мм. Мінімальна товщина основних штрихів – 0,25-0,3 мм, а відстань між ними в букві не менше ніж 0,5-0,6 мм.

У звичайних підручниках не рекомендується набір тексту на сторінці у дві колонки (утруднює роботу зорового аналізатора). У підручниках для 1–2-х класів відстань між рядками має бути не менше 2,8 мм (між словами – не менше 4 мм), для 3–4-х класів – не менше 3 мм, починаючи з 5-го класу – не менше 2 мм.

Папір, який використовують для друку підручників, повинен бути білого або світло-жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, який забезпечує гарний контраст між фоном та друкованим матеріалом (літерами, малюнками). Оптимальна відстань голови від тексту під час його читання вважається 25 см для дітей 8-9 років і 30-35 см – для школярів починаючи з 11–12 років. Оптимальний кут нахилу книги до поверхні столу має становити 40-50°.

На підставі досліджень функціонального стану опорно- рухового апарату встановлені наступні допустимі маси навчального комплекту (маса підручників, шкільного приладдя та портфеля) школярів: для учнів 1–2-х класів – 1,2 кг, для учнів 3–4-х класів – 2,2 кг, для учнів середніх класів – 2,2-3,2 кг, для учнів старших класів – 3,2-3,7 кг. Разом з тим, необхідно відзначити, що маса кожного підручника для школярів початкових класів не повинна перевищувати 300 г.

Наступний розділ:

Дитячі дошкільні установи

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій
  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання