Різновиди гігієнічних нормативів
У кожній країні існують затверджені державою нормативи шкідливих факторів в середовищі, є також міжнародні стандарти, узгоджені ВООЗ і ЮНЕП (програма ООН по навколишньому середовищу). В Україні та в країнах СНД такі нормативи називаються граничнодопустимими (концентраціями, дозами, рівнями):
ГДК (граничнодопустима концентрація) – для шкідливих речовин у воді, повітрі, грунті, продуктах харчування;
ГДД (граничнодопустима доза) – для іонізуючої радіації;
ГДР (граничнодопустимий рівень) – для шуму, вібрації, ЕМП;
МДР (максимально допустимі рівні) – для пестицидів у продуктах харчування;
ДЗК (допустимі залишкові кількості пестицидів) – в грунті та продуктах харчування.
Окрім затверджених МОЗ нормативів, для нових речовин спочатку розробляють тимчасові нормативи:
ОБРВ (орієнтовно безпечний рівень впливу) – для повітря;
ОДК (орієнтовно допустима концентрація) – для води.
Види державного санітарного нагляду:
• 1) попереджувальний – проводиться при проектуванні, будівництві та здачі об'єктів в експлуатацію шляхом санітарної експертизи проекту і санітарного обстеження об'єкту, що будується на відповідність гігієнічним вимогам. Сюди ж відноситься гігієнічне нормування шкідливих чинників у навколишньому чи виробничому середовищі (обгрунтування та затвердження ГДК, ГДД. ГДР шкідливих факторів середовища);
• 2) поточний – перевірка дотримання гігієнічних вимог на об'єкті, який уже функціонує. Контроль рівнів забруднення навколишнього або виробничого середовища; застосування економічних, адміністративних або кримінальних санкцій щодо порушників санітарного законодавства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна санітарно-епідеміологічної служби України“ на сторінці 2. Приємного читання.
