Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)

Гігієна та екологія

• 2. Особливі кліматичні умови.

• 3. Інтенсивне фізичне навантаження.

• 4. Інтенсивне нервово-психічне навантаження, стрес.

• 3. Інфекційні стани та інтоксикації.

• 6. Дія шкідливих виробничих факторів.

• 7. Захворювання внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції.

• 8. Підвищена екскреція вітамінів.

Субнормальна забезпеченість вітамінами широко поширена (вагітні та жінки, які годують груддю, діти різних вікових груп, студенти, особи похилого віку та ін.). Поширеність цього стану пов'язана зі зниженням рівня доходів, зміною структури харчування, широким використанням рафінованих продуктів, які втратили вітаміни в процесі приготування, зберігання, нераціональної кулінарної обробки. При субнормальній забезпеченості вітамінами знижується стійкість організму до простудних та інфекційних захворювань, психоемоційних навантажень, дії несприятливих (шкідливих) факторів навколишнього середовища.

Гіповітаміноз А. Дефіцит вітаміну А часто виявляється у дітей дошкільного віку у вигляді специфічних уражень очей. Це прогресуюче ураження кон'юнктиви та рогівки ока (ксерофтапьмія), порушення сутінкового зору (гемералопія, "куряча сліпота") і кольоросприйнятгя. Серед інших ознак гіповітамінозу А слід назвати шкірні ураження у вигляді гіперкератозу, підвищену чутливість до інфекційних захворювань, метаплазію і кератинізацію покривних клітин дихальних шляхів.

Недостатність вітаміну D (рахіт) відмічається в багатьох дітей раннього віку, особливо у тих, які проживають у великих містах. У дорослих авітаміноз зустрічається рідко і проявляється у формі остеопорозу та остеомаляції. До групи ризику з розвитку дефіцитних (за вітаміном D) станів належать вагітні, особи, які довго позбавлені сонячного світла, а також ті, які споживають багато вуглеводів та їжу з дисбалансом кальцію і фосфору; літні люди, які виключають з харчування продукти тваринного походження; жителі Крайньої Півночі.

Гіповітаміноз Е у людини зустрічається вкрай рідко. У грудних дітей цей стан пов'язують з недостатнім плацентарним транспортом токоферолу, обумовлений низьким рівнем β-ліпопротеїдів в крові плоду. Однією з причин розвитку гіповітамінозних станів у дітей може стати штучне вигодовування сумішами без добавок вітаміну. У дорослих прояви недостатності токоферолу можуть бути пов'язані з перевантаженістю харчового раціону ПНЖК, у спортсменів – великим фізичним навантаженням, а також з ураженням системи травлення, що включає порушення всмоктування жирів.

Дефіцит тіаміну (гіповітаміноз В1) виникає при харчуванні з великою питомою вагою рафінованих вуглеводів. Формуванню гіповітамінозу В1 сприяє підвищена потреба в тіаміні (жаркий та холодний клімат, інтенсивна фізична робота, нервово-психічна напруга, вагітність і лактація).

Клінічні симптоми проявляються головним болем, підвищеною стомлюваністю, порушенням сну, дратівливістю, депресією. Для гіповітамінозу характерні м'язова астенія, болі і судоми в литкових м'язах, порушення діяльності серцево-судинної системи та обміну речовин. Периферичні поліневрити (хвороба бері-бері) характерні для вираженого авітамінозу В1.

Гіповітаміноз В2 частіше проявляється змінами з боку слизової оболонки рота, шкіри та очей. Для гіповітамінозу характерні ангулярний стоматит з тріщинами в кутках рота ("заїда"); ураження слизової губ з вертикальними тріщинами і десквамацією епітелію (хейлоз); ураження шкіри носогубних складок, повік, вушних раковин, волосистої частини голови (себорейний дерматит).

При арибофлавінозі язик стає пурпурово-червоним та набряковим, має дрібнозернисту поверхню ("географічний язик"), виникають симптоми ураження очей (кон'юнктивіт, блефарит, васкуляризація і помутніння рогівки, порушення світлової та кольорової чутливості). Недостатність вітаміну В2 часто поєднується з дефіцитом вітаміну В6 і нікотинової кислоти.

Недостатність піридоксину (гіповітаміноз В6) зустрічається рідію, оскільки цей вітамін широко представлений в різних продуктах. Симптоми гіповітамінозу В6 можливі при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при спадкових дефектах піридоксинзалежних ферментів, при лікуванні антагоністами піридоксину (ізоніазид, гідралазин, пеніциламін, дезоксипіридоксин, діоксифенілаланін та ін.), у жінок при застосуванні оральних контрацептивів та в осіб, які страждають на алкоголізм.

Недостатність піридоксину проявляється порушеннями ЦНС (дратівливість, сонливість, загальмованість, поліневрити), ураженнями шкірних покривів та слизових оболонок (себорейний дерматит, ангулярний стоматит, глосит, хейлоз, кон'юнктивіт).

Авітаміноз B12 може виникати у вегетаріанців, у вагітних, при хронічному алкоголізмі, порушеннях синтезу внутрішнього фактору Кастла та спадкових дефектах транспортних білків, які беруть участь в перенесенні ціанокобаламіну. Симптоми недостатності вітаміну В12: дратівливість, підвищена стомлюваність, дегенерація і склероз задніх та бічних стовбурів спинного мозку – спочатку з парестезіями, а потім з паралічами і порушеннями функцій тазових органів, втрата апетиту, порушення моторики кишечнику, глосит і ахілія.

Дефіцит фолієвої кислоти є найбільш поширеною формою вітамінноЇ недостатності. Аліментарна недостатність вітаміну обумовлена його поганим засвоєнням з їжі. Високий вміст фолацину виявлено в печінці, листових овочах, бобах і дріжджах. При кулінарній обробці кількість доступного для всмоктування вітаміну істотно знижується.

Гіповітаміноз частіше зустрічається у літніх людей, осіб, які страждають на алкоголізм, у вагітних та матерів, які годують немовлят груддю. Недостатність фолієвої кислоти супроводжується розвитком мегалобластичної гіперхромної анемії, з явищами лейко- і тромбоцитопенії, гастритів, стоматитів і ентеритів. Вагітні – це особлива група ризику, так як гіповітаміноз сприяє появі тератогенних ефектів і може призвести до порушень психічного розвитку новонароджених. При потребі дорослих 200 мкг/добу у вагітних добове надходження фолієвої кислоти має бути на рівні 400 мкг. Мінімально необхідна кількість фолацина для дорослих становить 50 мкг/добу. Симптоми гіповітамінозу виникають тоді, коли з їжею тривалий час в організм надходить менше 5 мкг/добу фолієвої кислоти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна та екологія» автора Буря Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Історія становлення і розвитку гігієни

  • Закони гігієни

  • Санітарія як сфера практичної діяльності в системі охорони здоров'я

  • Державна санітарно-епідеміологічної служби України

  • Тема 2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища

  • Поняття про еритемну і профілактичну дозу УФ опромінення

  • Використання бактерицидних ламп для знезараження повітря і поверхонь в стоматологічних кабінетах

  • Тема 3. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень

  • Природне освітлення

  • Штучне освітлення

  • Вимоги до освітленості в стоматологічних поліклініках та кабінетах

  • Тема 4. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури

  • Види мікроклімату і його вплив на здоров'я людини

  • Система терморегуляції організму людини, її фізіологічні механізми

  • Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини

  • Тема 5. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СO2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

  • Критерії та показники забруднення повітряного середовища

  • Окиснюваність повітря та вуглекислий газ як непрямі показники забруднення повітря людьми

  • Виробничий пил

  • Профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативної дії хімічних факторів на організм людини

  • Системи поліпшення руху повітря в приміщенні

  • Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика

  • Роль води та умов водопостачання у поширенні інфекційних захворювань

  • Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць

  • Хімічний склад грунту

  • Основні джерела забруднення грунту хімічними речовинами

  • Роль грунту у виникненні і поширенні інфекційних та неінфекційних захворювань, інвазій, принципи їх профілактики

  • Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

  • Каналізація населених місць

  • Очищення та знезараження стічних вод лікувально- профілактичних установ

  • Тема 8. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів

  • Фізіолого-гігієнічна роль жирів

  • Мінеральні речовини

  • Мікроелементи

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітамін В6 (піридоксин)

  • Жиророзчинні вітаміни

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясні продукти

  • Крупи та бобові

  • Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини, потреба в харчових речовинах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії

  • Розрахунок потреб в харчових речовинах

  • Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

  • Тема 10. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

  • Клінічні симптоми вітамінної недостатності

  • Антропометричні показники адекватності харчування

  • Захворювання, обумовлені недостатнім харчуванням

  • Причини розвитку гіпо- і авітамінозних станів (по М.А. Самсонову та А.А. Покровському, 1992)
  • Хвороби, які обумовлені порушеннями надходження мікроелементів

  • Недостатність селену

  • Хвороби надлишкового харчування

  • Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь

  • Харчові токсикози

  • Харчові мікотоксикози

  • Отруєння продуктами рослинного походження

  • Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров'я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища

  • Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків

  • Гігієнічні особливості режиму дня дітей та підлітків

  • Види діяльності дітей та підлітків

  • Особливості організації харчування дітей у дошкільних та шкільних закладах

  • Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально- виховних дошкільних закладів та шкіл

  • Гігієнічні вимоги до класу в школі

  • Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

  • Дитячі дошкільні установи

  • Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи

  • Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час фізичної роботи

  • Шкідливі фактори в роботі стоматологів, які пов'язані з перенапруженням окремих органів та систем організму

  • Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Іонізуюче випромінювання

  • Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога

  • Шкідливі фактори в роботі зубних техніків

  • Види дій шкідливих факторів на організм

  • Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

  • Відділення терапевтичної стоматології

  • Відділення хірургічної стоматології

  • Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

  • Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування та інструментарію

  • Внутрішньолікарняна інфекція, причини виникнення та профілактика

  • Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

  • Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних установах

  • Тема 16. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів

  • Гігієнічні вимоги до планування та забудову лікарняної ділянки

  • Гігієнічні вимоги до палатної секції

  • Гігієнічні вимоги до приймального відділення

  • Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

  • Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною

  • Засоби гігієни ротової порожнини

  • Методи чищення зубів

  • Загартування

  • Загартування сонцем

  • Основи психогігієни

  • Гігієна одягу та взуття

  • Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

  • Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

  • Дія іонізуючої радіації на організм

  • Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань

  • Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

  • Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання