Розділ 30

— Я не найманець і не хочу, щоб до мене ставились, як до найманця. Я охоронятиму Ґабріела тому, що він є моїм другом. Але спершу мені треба пересвідчитися, що з Віккі все гаразд. Ясно?

Голліс завжди був схильний до агресивної поведінки, коли хтось намагався ним керувати. Але цього разу йому здалося, що він явно переборщив. Липа нахилився й витягнув із захалявної кобури дев’ятиміліметровий напівавтоматичний пістолет. Побачивши зброю та холодно-незворушний вираз обличчя Арлекіна, Голліс подумав, що йому гаплик. Зараз цей здоровило його прикінчить.

Утім, Липа взяв пістолет за ствол і подав його Голлісові руків’ям уперед.

— Ви знаєте, як ним користуватися, мосьє Вілсон?

— Звісно. — Голліс узяв пістолет і сховав його під сорочку.

— Благословенна Мати буде на острові завтра. Вона поговорить з мадемуазель Фрезер і спитає, чи не хоче вона поїхати до Лондона. Певен, що ви побачитеся зі своєю подругою за кілька днів.

— Дякую.

— Ніколи не дякуйте Арлекінові. Я роблю це не тому, що ви мені подобаєтеся. Нам потрібні бійці, і ви прибули якраз вчасно.

Голліс та Вінстон Абоса йшли по Чок-Фарм-роуд. Більшість крамниць на цій вулиці продавали різноманітну бунтарську атрибутику: чорні шкіряні штани для байкерів, готичне вампірське вбрання, футболки з лайливими написами. Панки з яскраво-зеленими зачісками та кульчиками в бровах збились у невеличкі групи, явно насолоджуючись осудливими та здивованими поглядами перехожих.

Вони купили сиру, молока, хліба та кави, після чого Вінстон повів Голліса до непозначених дверей між салоном татуювання й крамницею, де продавали іграшкові крила фей та ангелів. За дверима на другому поверсі була кімната з ліжком і телевізором. Ванна й кухня розташовувались на першому поверсі.

— Це буде ваше помешкання, — сказав Вінстон. — Якщо виникнуть питання, то мене можна знайти протягом дня в крамниці барабанів.

Коли Вінстон пішов, Голліс сів на ліжко та поїв хліба з сиром. З якоїсь кімнати доносився запах приправи каррі. Надворі сигналили автомобілі. У Нью-Йорку він знайшов би куди піти й чим зайнятись, але тут, у Лондоні, від Великої машини просто не було проходу. Проте коли він обніме Віккі Фрезер і почує її голос, то все буде добре. Завдяки її коханню Голліс почував себе сильнішим. Кохання підносить людину, бо з’єднує її зі Світлом.

Перед тим як зійти вниз у душ, Голліс приліпив шматочок жувальної гумки між нижнім краєм дверей та підлогою. Труби в душі вкривала іржа та грибки, а вода була ледь теплою. Одягнувшись, Голліс повернувся до своєї кімнати й помітив, що шматочок гумки розірвано навпіл.

Поклавши мило та рушник на підлогу, Голліс поліз під сорочку й витяг пістолет. Йому раніше не доводилося вбивати, але зараз настав час. Він не сумнівався, що Табула чигають на нього й нападуть відразу ж, щойно він увійде до кімнати. Тримаючи пістолет у правиці, Голліс нечутно вставив ключ у шпарину й став рахувати. «Один. Два. Три!» Штовхнувши двері й тримаючи пістолет напоготові, він увірвався до кімнати.

Біля вікна самотньо стояла Майя.