Розділ 30

— Передайте містеру Липі, що я буду тут, у магазині, — сказав Вінстон. — Якщо вам щось знадобиться, дайте мені знати.

Голліс опинився в коридорі з дверима до чотирьох кімнат. У першій з них нікого не було, але на кухні сидів Липа. Він пив каву й читав газету. Голліс кинув на Арлекіна швидкий знавецький погляд. Дехто з тих здорованів, з якими Голлісові доводилося битися в Бразилії, були хуліганами та хвальками, завжди готовими накинутися на суперника, меншого за розмірами й вагою. Липа важив не менше двохсот п’ятдесяти фунтів, але ніякої пихи в його манерах та зовнішності не було. Це був тихий, спокійний чоловік з очима, які, здавалося, помічали все.

— Доброго ранку, мосьє Вілсон. Гадаю, в аеропорту все минулося як слід?

Голліс знизав плечима.

— Я не відразу знайшов службовий вихід. Але після цього все було дуже просто. А на вулиці неподалік на мене вже чекав Вінстон у своєму фургоні.

— Вам чаю чи кави?

— Я б хотів побачитися з Віккі. Вінстон сказав, що вона в Ірландії.

— Прошу вас, сідайте. — Липа кивнув на стілець, що стояв неподалік. — За останні десять днів трапилося дуже багато подій.

Голліс поклав пакет із жилеткою та присів. Липа підвівся, увімкнув чайник і насипав меленої кави в кавоварку. Він увесь час приглядався до Голліса, як той боксер, що оцінює свого суперника в протилежному кінці рингу.

— Ви не втомилися після перельоту, мосьє Вілсон?

— Та ні, я почуваюся добре. Ця країна — просто як інша кімната. Мені треба пристосуватися до змін.

Липа з подивом глянув на нього.

— Ви читали книгу Горобця?

— Звісно, читав. А що, це суперечить арлекінським правилам?

— Зовсім ні. Я колись читав цю книгу у французькому перекладі. Її випустило якесь маленьке паризьке видавництво. Батько Майї зустрічався з Горобцем у Токіо. Я бачився з його сином до того, як він загинув від рук Табула.

— Так, я знаю. Але поговорімо про це пізніше. Коли я зможу побачитися з Віккі, Майєю та Ґабріелом? У вашому електронному повідомленні йшлося, що на всі відповіді ви дасте запитання, коли я приїду до Лондона.

— Віккі та Майя перебувають на одному з островів на західному узбережжі Ірландії. Майя наразі охороняє Метью Корріґана.

Голліс розсміявся й похитав головою.

— Оце так дивина! Цікаво, де ж батько Ґабріела переховувався всі ці роки?

— Поки що нічого ще невідомо, бо є тільки його оболонка, тобто порожнє тіло. Метью подався до Першого царства, і там з ним трапилось якесь лихо. Він так і не повернувся.