Ленґдон порахував точки: сорок сім.
«Гаразд. Ні пуху».
Ленґдон поглянув на Амбру, вона кивнула. Професор натиснув «ентер».
І тут комп’ютер неприємно загудів.
НЕПРАВИЛЬНИЙ ПАРОЛЬ.
СПРОБУЙТЕ ЩЕ РАЗ.
Серце Ленґдона закалатало.
— Амбро, я все правильно набрав! Я впевнений!
Він крутнувся на стільці й подивився на неї, очікуючи побачити жах на її обличчі.
Натомість Амбра Відаль дивилася на нього з веселою усмішкою. Вона похитала головою і засміялась.
— Професоре, — прошепотіла вона, показуючи на клавіатуру, — у тебе CapsLock увімкнений!
——
А в ту саму мить принц Хуліан стояв усередині гори й, мов зачарований, дивився вглиб підземної базиліки, намагаючись зрозуміти, що означає ця сцена: його батько, іспанський король, нерухомо сидить у своєму кріслі-каталці в найдальшому, найприхованішому кутку храму.
Охоплений жахом, Хуліан кинувся до короля.
— Батьку!
Коли принц підбіг, король поволі розплющив очі: схоже, що він прокинувся. На обличчі недужого монарха з’явилася спокійна усмішка.
— Дякую, що прийшов, сину, — слабким голосом прошепотів він.
Хуліан опустився на коліна біля крісла. Йому полегшало на серці, коли він побачив, що батько живий, але принца тривожило те, наскільки цей чоловік здав за останні кілька днів.
— Батьку! Як ви?
Король знизав плечима:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 88“ на сторінці 3. Приємного читання.