TextBook — Думаєш, це Ґарса туди вліз і видалив?
— Щось у цьому є, — сказав Суреш. — Як-не-як, обов’язок Ґарси захищати палац, тож тепер у разі розслідування вийде так, що нічого такого в палаці не було. Ми практично маємо підстави все заперечити. Видалення запису знімає з палацу підозри.
— Знімає?! — обурилася Мартін. — Але ж те, що телефонували, — очевидно! Амбра внесла Авілу в список! Адміністратор з музею підтвердить…
— Так, але тоді в нас виходить слово якоїсь панночки-адміністратора проти всього королівського палацу. У нас у записах немає — та й по всьому.
Однак такий шаблонний погляд Моніці здавався занадто оптимістичним.
— І ти все це розповів Вальдеспіно?
— Це ж просто правда. Я сказав, що незалежно від того, чи телефонував сам Ґарса, схоже на те, що він видалив цей запис заради захисту честі палацу. — Суреш трохи замислився. — Але коли я поклав слухавку, то згадав ще одне…
— І що ж?
— Теоретично, доступ на сервер є ще в однієї людини… — Суреш тривожно роззирнувся й пошепки продовжив: — Принц Хуліан має доступ до всіх систем!
— Ну це ж маячня якась! — подивилася на нього Мартін.
— Розумію, як це звучить, — сказав Суреш, — але принц тоді був у палаці, сам у своїх кімнатах. Він цілком міг зателефонувати, а потім зайти на сервер і прибрати дзвінок. Система дуже проста, а принц у техніці тямить більше, ніж багато кому здається.
— Сурешу! — обурилася Мартін. — Ти що, справді думаєш, ніби принц Хуліан, майбутній король Іспанії, особисто підіслав убивцю в музей, аби знищити Едмонда Кірша?
— Не знаю, — відказав той. — Кажу тільки, що таке можливе.
— А навіщо принцові Хуліану таке робити?!
— Не тобі питати. Пам’ятаєш, які чутки пішли, як писали, що Амбра проводить час із Едмондом Кіршем? Як він її до себе в Барселону возив?
— Ну вони ж працювали! Просто ділові стосунки!
— Політика — це про те, що на поверхні, — сказав Суреш. — Ти мене сама цього навчила. І ми обоє бачимо, що те, як принц зробив пропозицію, спрацювало зовсім не на його користь, не так, як він сподівався.
Телефон Суреша дзенькнув, і чоловік прочитав повідомлення, здивовано зсунувши брови.
— Що таке? — нервувалася Мартін.
Суреш мовчки розвернувся й побіг у центр безпеки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 50“ на сторінці 4. Приємного читання.