— Коли вийдете, — сказав Вінстон, — ви опинитесь у провулку. Обходьте будівлю зліва і йдіть до річки. Звідти я полегшу вам пересування в те місце, про яке в нас ішла мова.
«BIO-EC346, — подумав Ленґдон, який просив Вінстона провести їх туди. — Те місце, де ми з Едмондом мали зустрітися після презентації».
Ленґдон нарешті розшифрував цей код, зрозумівши, що BIO-EC346 — це зовсім не таємний науковий клуб. То було значно буденніше місце. Однак професор сподівався, що звідти буде значно легше втекти з Більбао.
«Якщо нам це вдасться зробити непоміченими… — подумав він, розуміючи, що скоро всі шляхи буде перекрито, — то треба рухатися швидко».
Коли Ленґдон з Амброю переступили поріг, опинившись серед вечірньої прохолоди, Ленґдон здригнувся, побачивши щось ніби намистини вервиці, розсипані по землі. У нього не було часу міркувати, що це означає.
— Коли дійдете до річки, — продовжив Вінстон, — ідіть до хідника під мостом Ла-Сальве і почекайте, доки…
Тут в аудіопристрої Ленґдона заверещали оглушливі перешкоди — і звук пропав.
— Вінстоне! — крикнув Ленґдон. — Чого нам треба почекати?!
Але Вінстон зник, а металеві двері щойно зачинилися за їхніми спинами.
Розділ 29
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 28“ на сторінці 4. Приємного читання.