Ленґдон очікував побачити на ній адресу місцевого готелю чи ресторану. Натомість там було щось схоже на шифр:
BIO-EC346
— Перепрошую, я маю оце показати таксистові?
— Так, він знатиме, куди їхати. Я скажу охороні, щоб чекали на тебе, і сам прибуду якомога швидше.
«Охороні?» Ленґдон спохмурнів, гадаючи, що BIO-EC346 — це, певне, кодова назва якогось місцевого таємного наукового клубу.
— Це до болю просто, мій друже, — підморгнув він. — А ти так точно розгадаєш. І, до речі, щоб це не стало для тебе несподіванкою — ти відіграєш певну роль у моїй сьогоднішній доповіді.
Ленґдон здивувався:
— Яку роль?
— Не хвилюйся. Робити нічого не потрібно.
Із тим Едмонд Кірш рушив до виходу зі спіралі.
— Мені швидко треба за сцену, а Вінстон проведе тебе.
Кірш зупинився у дверях і озирнувся.
— Побачимося після доповіді. І сподіваймося, що ти мав рацію щодо Вальдеспіно.
— Едмонде, не турбуйся. Зосередься на презентації. Духовні особи тобі нічим не загрожують, — запевнив його Ленґдон.
Кірша, здається, це не надто заспокоїло.
— Може, Роберте, коли ти почуєш, що я скажу, то зміниш думку.
Розділ 10
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9“ на сторінці 6. Приємного читання.