РОЗДІЛ 4

— Вперед, Ворнер. Назвемо це дуеллю. Давай вирішимо це як чоловіки. Якщо ти не хочеш принизити свою маленьку повію, дозволивши їй свідчити про те, як вона спокусила мого хлопця, щоб це почув кожен стедгольдер у Долині Кальдерона.

Один із синів Ворнера, високий і худий юнак, з зачіскою, прийнятою в Легіоні, підійшов до батька і взяв його за руку.

— Батьку, не треба, — сказав він. — Ви не можете перемогти його в чесному бою. — Інші два сини стали позаду Ворнера, а сини Корда стали за власним батьком.

Хедді, дочка Ворнера, кинулася до свого батька — її чудове волосся, піднялося і і тепер плавало шовковисто-жовтими хвилях в наелектризованому повітрі біля нього. Вона окинула благальним поглядом людей навколо, її обличчя палало червоним і було збентеженням.

— Батьку, — закликала вона. — Не треба. Це не повинно бути так.

Корд глянув на дівчину.

— Біттан, — запитав він, глянувши на сина. — Ти поласився на таку худу клячу? З таким же успіхом ти міг би проробити це з однією з овець Ворнера.

Ісані довелося стиснути кулаки, щоб відсторонитися від хвиль емоцій, які плавали у дворі. Від панічного страху і приниження Хедді, від люті Ворнера, від садистського задоволення і прагнення до бійки Корда — кожне почуття, яке омивало її, довелося ігнорувати. Вона відігнала їх від себе і глибоко вдихнула. Земна фурія Корда була злісним звіром, навченим вбивати. Він використовував її для полювання та забиття худоби. Через деякий час кожна фурія перебирає на себе аспекти свого партнера, але навіть не приймаючи до уваги неврівноважений характер Корда, земляна фурія сама по собі небезпечна вбивця.

Ісана подивилася на натовп у дворі. Усі люди, які були тут, лише спостерігали. Ніхто з них не хотів втручатися у сварку між стедгольдерами. Ворон візьми її брата! Де він, коли так потрібен тут?

Хвиля напруженого гніву від Ворнера виросла ще трохи і впала — він відмовився від звинувачень Корда і поставив це питання до розгляду — правової форми дуелі у Королівстві. Корд убив би його, а Ворнер був надто лютий, щоб з цим рахуватися. Синів Ворнера теж затопили хвилі гніву, а молодший син Корда горів ледь замаскованою пожадливістю до насильства.

Серце Ісани наповнювалося всіма емоціями, разом з власним страхом. Вона охопила усі, намагаючись приглушити їх вплив, вийшла на середину, прямо між двома чоловіками, і поклала руки на боки.

— Панове, — сказала вона ображеним голосом. — Незабаром вечеря.

Ворнер зробив крок назустріч Корду, його очі не відривалися від Корда.

— Ти не можеш очікувати, що я пробачу цю образу.

Корд хитнув головою.

— Дуель, — сказав він. — Просто заяви, Ворнер, і ми вирішимо це тут і зараз.

Ісана розвернулася, зіткнувшись очима з Кордом, і зупинила його підведеною рукою.

— Не на цьому дворі.

Біттан, слідом за Кордом, випустив грубий смішок і подався вперед, до Ісани.

— Ну добре, — сказав він. — Що ми бачимо тут? Ще одну маленьку повію, що переживає за свою подружку Хедді?