Кетай кивнув, а потім підійшов ближче до Таві, його різнобарвні очі звузилися.
— Розум чи сила, — не має значення, алеранець. Я тебе поб'ю в обох. — Тоді злегка скосив очі на Дрогу і подався з пагорба вниз.
Таві закліпав.
— Але… Я думав, що він хоче допомогти вам. — Він подивився на Дрогу.
Марат знизав плечима.
— Мій спадкоємець спробує перемогти тебе. Поєдинок повинен відбутися. Це хороший суд перед Єдиним.
— Але… — Таві сковтнув. — Поєдинок розумів? Що це таке?
Дрога сказав Хашат:
— Прослідкуй, щоб вони були готові. — Потім він повернувся і пішов вниз за своїм спадкоємцем.
Хашат згорнула руки перед собою і поглянула на Таві.
— Добре? — запитав Таві. — Що я повинен робити?
— Ти підеш цієї ночі, щоб спробувати повернутися з Благословенням Ночі з долини з деревами, — загадково і просто сказала Хашат. — Хто повернеться з ним, буде переможцем у поєдинку. Слідуй за мною. — маратка відправилася вниз по пагорбу, роблячи довгі кроки своїми худими ногами.
— Благословення Ночі, з долини з деревами. Зрозуміло, добре. — Таві повернувся, щоб послідувати за нею, але зупинився, бо Фод спіймав його за сорочку. Таві повернувся до Кульгавого, нахмурившись.
— Що таке, Фод?
— Таві, - сказав Фод. — Ти не повинен цього робити. Дозволь мені піти замість тебе.
Таві закліпав.
— Ей. Це ж поєдинок розумів, пам'ятаєш?
Кульгавий похитав головою.
— Долина з деревами. Я знаю про неї.
Хлопчик нахмурився, повернувшись до Фода.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фурії Кальдерона» автора Джим Батчер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 26“ на сторінці 8. Приємного читання.