РОЗДІЛ 16

— Гаразд, — сказала Ісана. Вона поправила ковдри на дівчині, і вкрила її ноги. — Спіть. Незабаром я принесу вам поїсти.

Дівчина не відповіла, нерухомо лежачи на ліжку, і Ісана вийшла з кімнати, подавшись до сходів. Вона могла чути внизу голоси людей, які збиралися у залі. Знадвору, з півночі, долинув гуркіт — гучний, низький і зловісний, який примусив її згадати події минулої ночі, погрози Корда, напад на неї.

Вона вирівнялася і пішла по сходах вниз, щоб познайомитися з людьми, які приїхали в Бернардгольд.