РОЗДІЛ 15

— Ворон тебе візьми, дівчино. — Він обернувся, взяв стілець поблизу, на який поклав її ногу, злегка затиснувши її між руками. Його дотик був теплим, впевненим, і знову вона відчула спокій, ніби якась частинка його впевненості перейшла до неї з його дотиком. — Холодна, — сказав він. — Не так погано, як могло б бути. Ти використала фурію, щоб тримати ногу теплою?

Вона моргнула на нього і мовчки кивнула.

— Фурія не замінить хорошої пари теплих носків. — Він нахмурився над її ногою, пальці плавно рухалися. — Тут болить?

Вона похитала головою.

— А тут? — По всій нозі пройшовся біль, і вона скривилася. А потім кивнула.

— Перелому немає. Розтягнута. Потрібно зігріти ноги. — Він піднявся і пішов до полиць, звідки взяв маленьку мідну ванну. Він доторкнувся пальцем до бака з водою і тримав його до тих пір, поки вода, що була у ньому, не запарувала, а шкіра на пальці почервоніла у тому місці. Потім він наповнив маленьку ванну.

Амара очистила горло і сказала:

— Ви стедгольдер, пане?

Бернард кивнув.

— Тоді ви не повинні робити цього. Я маю на увазі мити мої ноги.

Бернард хмикнув.

— Ми цими міськими штучками не переймаємося, дівчино. Тут це дурниці.

— Я бачу, пане. Звичайно, якщо ви хочете. Але чи можу я поставити вам одне питання?

— Якщо хочеш.

— Хлопчик, Таві. Він сказав, що на вас напав воїн-марат та його військовий птах, хедбан. Це правда?

Бернард спохмурнів, його обличчя потемніло. Він різко крутанув краник, і струмінь води обірвався.

— Таві любить розповідати різні історії.

Вона нахилила голову вбік.

— А що відбулося насправді?

Він помістив ванну на стільчик, сів знову і взяв її ногу у руки. За мить Амара відчула, що її плащ і спідницю відсунули до коліна. Вона почервоніла, але якщо стедгольдер і зауважив це, то не подав жодних знаків. Він поклав поранену ногу в воду, а потім попросив її жестом поставити поряд іншу. Її змерзлі пальці неприємно засвербіли, і з ванни піднялася пара.