РОЗДІЛ 9

Всі повернулися у тому напрямку, і очі Альдо розширилися в раптовому розумінні.

— Криваві ворони! — вигукнув він. — Та це ж вилупки Корда хочуть її вбити!

Почалася метушня. Безлад швидко поширився по кімнаті, вже існуючі емоції викликали спалах, як поширення вогню по сухій траві. Всі почали кричати, не слухаючи один одного.

— Що? — Отто зкрутив головою, ніби отямившись. — Хто? Що?

Альдо повернувся і почав проштовхуватися до вогню. І несподівано впав, спіткнувшись до виступу, де кам'яна підлога раптово пішла складками, як важка сукня. Молодий стедгольдер викрикнув заклинання до важкої дерев'яної лавки біля стола. Дерево вигнулося, а потім тріснуло з ламким звуком старих кісток, відправляючи тріски, гострі, як кинджали, у напрямі Корда.

Великий стедгольдер вчасно пригнувся, ближче до Ісани, подалі від трісок, хоча одна з них зачепила йому щоку, раптово уворивши шрам з червоною кров'ю. Корд підняв кулак, щоб ударити Ісану.

Ісана скотилася зі столу і відчула, що страшний удар стедгольдера розламав дубову дошку напіл. Вона відбігла подалі від нього, допомагаючи собі руками, до вогню і людини, чия фурія ледь не задушила її.

Вона побачила, що Фод стоїть біля вогню, дивлячись на всю метушню з незрозумілим виразом на обличчі, наполовину нагнувшись над казаном, з ковшиком в одній руці і мискою в іншій. Він гикнув і повернувся, щоб втекти, високо піднявши миску. Але наштовхнувся на Біттана, який якраз збирався встати на ноги. Кульгавий випустив крик, і, падаючи, вихлюпнув вміст миски і ковшика.

Він попав прямо у нахабне обличчя Аріка, який видав раптовий крик здивування від несподіваного опіку.

Ісана раптом відновила свою здатність дихати, і відчула, що пануюча в кімнаті дика мішанина емоцій зникає, як тінь птаха, що пролетів над головою. Люди почали здивовано озиратися, дивуючись раптовому звільненню від заклинання, яке загнало більшість з них під стіни.

— Зупиніть їх! — Ісана задихнулася. — Зупиніть Корда!

Корд випустив лютий рев.

— Проклята безплідна сучка! Я тебе вб'ю! — Великий стедгольдер повернувся, і Ісана могла відчути тремтіння землі, коли він, з допомогою фурії, підняв важкий стіл так, ніби той важив не більше дорослого чоловіка, і намірився кинути ним. Альдо, припадаючи на ногу, зробив кілька кроків і кинувся під ноги Корда. Маленький стедгольдер налетів на ноги великого чоловіка, збивши його з рівноваги, і стіл пролетів поруч Ісани, вдарившись у стіну. Корд відкинув Альдо далеко вбік, ніби той важив не більше, ніж щеня, і знову повернувся до Ісани.

Ісана намагалася відповзти, призиваючи Риллу з відчайдушною інтенсивністю. Вона почула плутанину вигуків навколо неї, прокляття людей, різко відкрилися двері і повітря згустилося, по трубі димоходу у зал влетів шторм і кинув в Ісану хмару червоних вуглинок. Вона закричала, падаючи на землю, чекаючи болю від опіків.

Натомість вона відчула, як вони пролітають над нею, і Корд випустив раптовий вигук сум'яття.

— Корд, ти брехливий слайв! — зітхнув стедгольдер Ворнер, спускаючись згори сходами. Він був оголеним і з нього капала вода, лише рушник огортав його талію, а розпущене волосся було намилене як і худі ноги. Його сини стояли наверху сходів, з мечами в руках. — Прийшов час, щоб хтось навчив тебе поважати дам! Візьміть їх, хлопці!

— Батьку, — закричав Арік, поки сини Ворнера збігали сходами. — Батьку, двері!

— Почекайте! — крикнула Ісана. Вона вже стояла. — Почекайте, ні! Ніякого кровопролиття в моєму домі! — Хтось напав на неї ззаду і повалив, притискаючи до землі. Вона вивернулася, щоб побачити Фода, який міцно притискав її до підлоги.

— Фод! — задихнулася вона. — Негайно відпусти мене!

— Фод боїться! — раб скривився і сховав обличчя на її спині, ридаючи, чіпляючись до неї, як розплакана дитина. — Не боліти, більше не боліти!