Розділ 10. СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

Страхові платежі - це частина прибутку від виробництва, яку передає власник виробничого підприємства страховій компанії в обмін на зобов'язання взяти на себе ризики і відшкодувати збитки при настанні несприятливої події. Відповідно до такого підходу, добровільне страхування здійснювалося за рахунок прибутку. Ця норма особливо важлива для тих сільськогосподарських виробників, які не є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Передаючи одні ризики страховій компанії, підприємство водночас набуває нових ризиків, таких як ризик неплатоспроможності страхової компанії, ризик невчасної виплати страхового відшкодування страховою компанією. Ці ризики за ефективного менеджменту набагато менші, ніж ризики, які підприємство передало на страхування. Знизити ризики, пов'язані зі страховою компанією, можна шляхом ретельного відбору страховика, вивчення його фінансового стану і ділової репутації. В більшості випадків страхувальники вибирають страховика на основі його ділової репутації (насамперед виконання своїх зобов'язань) і різних рейтингів страхових компаній, що публікуються в засобах масової інформації.

Про те, що страхування в сільському господарстві має особливості, свідчить і створення у 2001 р. Асоціації страхувальників в аграрному секторі економіки України. При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур страхові компанії мають намір страхувати від нещасливого випадку, а не від безгосподарності. В договорі страхування передбачають дотримання технології: строків виконання робіт, внесення гербіцидів, добрив, строків збирання врожаю. З цією метою від сільськогосподарських виробників вимагають надання технологічних карт, довідок про внесення мінеральних добрив. Контроль за дотриманням технології здійснюють представники страхових компаній. Вжиття таких заходів, з одного боку, дає можливість страховим компаніям уникнути необґрунтованих виплат страхового відшкодування та підвищує технологічну дисципліну сільськогосподарських виробників. Але велика кількість умов, за яких страхова компанія не буде відшкодовувати збитки, іноді дає їй можливість знайти формальні причини, щоб не здійснювати страхових виплат. Оскільки рівень юридичного забезпечення страхових компаній на порядок вищий, ніж аграрних підприємств, останні часто програють судові спори, незважаючи на свою правоту. Це, в основному, відбувається тому, що під час укладання договору не звертається увага на окремі його умови, які дають змогу страховій компанії уникнути виплат у зв'язку з невиконанням договірних умов, таких як обов'язкове повідомлення страхової компанії про настання страхового випадку і надання довідок-підтверджень від певних установ у дуже короткі строки.

Об'єктами страхування в сільському господарстві є:

1) урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку (за винятком природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав);

2) дерева і кущі плодово-ягідних насаджень, що зростають у садах, та виноградники;

3) сільськогосподарські тварини, домашня птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл у вуликах;

4) будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, робочі, силові та інші машини, транспортні засоби та інше майно.

Не підлягають страхуванню:

o сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного року не отримувало врожаю;

o багаторічні насадження плодоносного віку, якщо господарство не одержувало врожаю з цих насаджень протягом трьох років, що передували укладанню договору страхування;

o багаторічні насадження, що зростають у садах, знос або зрідження яких становить 70 % і більше; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з відмиранням, псуванням, враженням шкідниками;

o тимчасові та ветхі будівлі, споруди, непридатні для використання;

o тварини, у яких встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання, а також коли обстеженням їх на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитивну реакцію;

o будівлі, споруди, та інше майно, яке знаходиться у зоні загрози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха, з моменту оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням іншими відомствами.

Деякі страхові компанії також здійснюють страхування майнового інтересу страхувальника, пов'язаного з відшкодуванням фактичних витрат на вирощування сільськогосподарських культур у результаті повної загибелі рослин на всій, або частині площі сівби (садіння), незалежно від фази їх розвитку, внаслідок:

o вимерзання озимих культур та багаторічних сіяних трав посіву минулих років (строк використання яких за агротехнічними нормами не закінчився);

o градобою, зливи, бурі, урагану або затоплення посівів, якщо останнє є наслідком стихійного лиха;

o вогню на пні колосових та інших сіяних культур.

У цьому випадку страхуються лише витрати на вирощування сільськогосподарських культур у результаті їх повної загибелі, які визначаються на основі планових або фактичних витрат. Страхові тарифи в цьому виді страхування значно нижчі, ніж за страхування врожаю.