Розділ «Тема 9. Адміністративне право Туреччини»

Міністр, який притягується до юридичної відповідальності за рішенням ВНЗТ, позбавляється свого службового статусу. Якщо ж до відповідальності притягується Прем'єр-міністр, уряд вважається таким, що пішов у відставку.

Міністри юстиції, внутрішніх справ і комунікацій йдуть у відставку напередодні виборів до ВНЗТ. За три дні до початку виборів Прем'єр-міністр призначає незалежних осіб, які є членами парламенту або не є депутатами, на ці міністерські посади.

При прийнятті рішення про проведення нових виборів відповідно до ст. 116 Конституції Республіки Рада міністрів має піти у відставку, а Президент має призначити Прем'єр-міністра, щоб сформувати тимчасову Раду міністрів.

Тимчасова Рада міністрів складається з членів політичних партійних фракцій пропорційно їх чисельності у парламенті, за винятком міністрів юстиції, внутрішніх справ і комунікацій, які повинні бути незалежними особами - членами ВНЗТ або особами, які не є депутатами.

Число членів, які запрошуються до уряду від партійних груп, визначається головою ВНЗТ і повідомляється Прем'єр-міністру. Тимчасова Рада міністрів формується протягом п'яти днів після публікації в урядовому віснику про рішення провести нові вибори.

На тимчасову Раду міністрів вотум недовіри не поширюється. Тимчасова Рада міністрів виконує свої обов'язки під час виборчої кампанії і до скликання парламенту.

Місцеві державні адміністрації

З точки зору організації центральної адміністрації на підставі географічної ситуації і екологічних умов, а також вимог комунального обслуговування Туреччина поділена на області; області поділені на більш низькі рівні адміністративних районів. Управління на обласному рівні засноване на принципі передачі більш широких повноважень на місця (ст. 126 Конституції Туреччини).

Центральні адміністративні організації, що забезпечували б управління на території кількох областей, можуть бути установлені з тим, щоб гарантувати ефективність і координацію комунального обслуговування. Функції і повноваження цих організацій регулюються законом.

Місцеві адміністративні органи є публічними юридичними особами, утвореними для того, щоб задовольняти загальні місцеві потреби мешканців областей, муніципальних районів та сіл. Формування, обов'язки і повноваження місцевого управління регулюються законом відповідно до принципів місцевого управління.

Центральна адміністрація має повноваження адміністративного піклування над місцевими органами влади на основі принципів і порядку, встановлених законом. Вказане піклування здійснюється з метою забезпечення функціонування місцевих служб у відповідності з принципом централізованого управління, забезпечення єдиного комунального обслуговування, захисту суспільних інтересів і вирішення місцевих потреб відповідним чином.

Об'єднання місцевих адміністративних органів у спілку за згодою Ради міністрів відбувається з метою вирішення певних суспільних проблем, а також здійснення функцій і повноважень. Між цими адміністративними органами фінансові ресурси розподіляються пропорційно їхнім функціям. Фінансування і заходи безпеки таких спілок та їх взаємні зв'язки і відносини з центральною адміністрацією регулюються законом.

На початку 1995 р. усю територію Туреччини було поділено на 76 провінцій. Кожна провінція поділяється в середньому на 8 районів, а кожний район, в свою чергу, приблизно - на 493 округи. Столиці провінцій, районні центри і всі міста з кількістю мешканців більше 2 тис. чоловік мають статус муніципалітетів і управляються виборними головами.

Провінцію очолює губернатор, якого призначає Рада Міністрів з погодженням Президента Республіки. Губернатор є головним представником уряду Туреччини у своїй провінції і підзвітний безпосередньо міністрові внутрішніх справ. Серед основних функцій губернатора: дотримання політичної лінії держави, виконання постанов і рішень уряду.

Конституція Туреччини наділяє губернатора майже необмеженою владою у разі введення надзвичайного стану. Важливою функцією губернатора як представника центральної влади є здійснення нагляду за діяльністю місцевих виборних органів з метою забезпечення ефективності управління на місцевому рівні та захисту інтересів громадян. Міністр внутрішніх справ може знімати з посади чиновників місцевого рівня, якщо вони знаходяться під слідством або обвинувачуються у вчиненні правопорушенням.

На рівні провінцій центральний уряд є відповідальним за здійснення національних програм у галузі охорони здоров'я і соціальної допомоги, суспільної діяльності, культури і освіти, сільського господарства і тваринництва, економічних питань тощо.

В якості керівника виконавчої влади провінції і головного представника центрального уряду кожний губернатор організує і перевіряє діяльність інших чиновників, які є відповідальними за здійснення урядових програм і представляють відповідні міністерства на рівні провінції. Державні цивільні службовці очолюють місцеві установи національного уряду з питань освіти, фінансів, охорони здоров'я і сільського господарства. У кожній провінції вказані особи утворюють Адміністративну раду провінції (vilayet genel meclisi), яка під керівництвом губернатора приймає найважливіші адміністративні рішення і у разі необхідності накладає дисциплінарні стягнення на чиновників провінції.

Губернатор також очолює Зібрання провінції та деякі органи, що займаються місцевою торгівлею та промисловістю. Зібрання провінції, яке працює у тісному співробітництві з Адміністративною радою, обирається строком на п'ять років і збирається щорічно для затвердження бюджету провінції і виборів членів Адміністративної комісії провінції (по одному представнику від кожного району).

Адміністративна комісія також очолюється губернатором і збирається раз на тиждень для спільних консультацій.

Бюджет провінції складається з орендних платежів, платежів за послуги, штрафів і 1% частки національних податкових надходжень. У більшості провінцій головними статтями видатків є сільськогосподарські програми, будівництво іригаційних споруджень і шкіл.