Звичайно, можна знайти деякі аргументи і на користь командної економіки, адже нічого однозначного у природі не існує. Та, вочевидь, найменш сумнівним із них є один — це мобілізаційний потенціал цієї системи, хоча, уточнимо, він стає у нагоді лише в критичні моменти життя країни (на період війни, подолання розрухи та наслідків стихійних лих тощо).
Вільний, або чистий, ринок — це економічна система, яка працює за принципом: виробляється лише те, що купується (хоче реальний споживач).
Система вільного ринку в розвинених країнах проіснувала приблизно до першої третини XX ст.
Основні риси системи вільного ринку:
• панування приватної власності на виробничі ресурси. Кожна людина на власний розсуд може зайнятися будь-якою законною підприємницькою діяльністю і, беручи весь ризик на себе, вирішувати, що, як і для кого виробляти;
• особиста вигода як головний мотив економічної діяльності, що спонукає до активності, ініціативи, ризику, ощадливості й наполегливості у праці. Бізнес будується не на філантропії (добродійності) чи дружбі, а на взаємній вигоді його учасників;
• вільна конкуренція усіх економічних суб'єктів. Це означає наявність багатьох самостійних продавців і покупців, жоден із яких не має економічної влади на ринку, тобто не в змозі нав'язувати свою ціну. Кожен має свободу вибору партнерів і товарів, причому вирішальну роль відіграє споживач;
• мінімальна роль держави в економіці. Вплив держави на економіку обмежується в основному захистом приватної власності та створенням правових умов для діяльності економічних суб'єктів — "правил гри". А. Сміт зауважував, що надмірне втручання держави в економіку шкодитиме дії механізму її ринкового саморегулювання, а тому державі краще керуватися принципом "laissez faire"(ne заважати працювати).
Її основним недоліком є те, що поза увагою ринкових відносин залишається цілий ряд нагальних соціальних проблем, їй байдужі ідеали гуманізму.
Змішана економіка — це економічна система, у якій поєднуються приватний та державний сектори економіки, а ринкове саморегулювання ефективно доповнюється державним регулюванням.
Економічна система змішаного типу замінила вільний ринок, починаючи з першої третини XX ст., і характерна для сучасних розвинених країн.
Змішана економічна система успадкувала багато рис економіки вільного ринку, а саме: провідну роль відіграє приватна власність на ресурси, є свобода підприємництва, пріоритет за приватним економічним інтересом, працює "невидима рука". Разом з тим, у цій системі появилися нові риси, пов'язані зі змінами в ринковій конкуренції та посиленням економічної ролі держави.
У сучасній економіці вільна конкуренція на більшості ринків переросла в обмежену, або контрольовану, конкуренцію. Замість множини дрібних виробників, як це було колись, у більшості видів економічної діяльності нині господарює лишень декілька великих компаній, яким фінансово доступні новітні дорогі технології, рекламні витрати тощо. Зосереджуючи у своїх руках значну частку ринку, вони спроможні в тій чи іншій мірі контролювати і навіть управляти ринком, диктувати свої умови.
Суттєво змінилася і роль держави в сучасній економіці. Тепер держава вже не обмежується роллю "нічного сторожа", як раніше, а є активним економічним суб'єктом, котрий регулює економіку, використовуючи цілий ряд інструментів, включаючи і державний сектор економіки (власність держави). Зокрема, держава тепер покликана захищати конкуренцію, без якої ринок втрачає свою саморегулівну силу, створювати умови для стабільного і ефективного розвитку національної економіки та вирішення багатьох соціальних проблем.
Як показує світова практика, не існує єдиної для усіх країн, універсальної моделі економічної системи змішаного типу. Кожна країна шукає власну, національну модель економічної системи, у якій би органічно й гнучко, з урахуванням як економічних, так і соціальних і політичних факторів, поєднувалися ринкове саморегулювання та державне регулювання економіки.
За ступенем інтенсивності впливу держави на економіку та пріоритетністю її завдань нині у розвиненому світі узагальнено виділяються такі основні моделі змішаної економіки: ліберальна ринкова економіка, соціальна ринкова економіка та корпоративна економіка.
Ліберальна ринкова економіка (США, Велика Британія) характеризується незначним втручанням держави в економіку та жорсткою позицією держави щодо забезпечення рівних умов для підприємницької діяльності.
Соціальна ринкова економіка (Німеччина, Австрія, Швеція) примітна значною часткою державного сектора, розвитком соціального партнерства роботодавців і найманих працівників, наявністю розгалуженої системи соціального захисту.
Корпоративна економіка (Японія, Південна Корея) дає приклад активної і цілеспрямованої підтримки державою великого бізнесу заради прискореного зростання національної економіки та завоювання світового ринку.
Перехідна економіка
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна система суспільства та її типи“ на сторінці 4. Приємного читання.
