Абсолютна величина прибутку характеризує лише кінцевий фінансовий результат діяльності фірми, або засвідчує відсутність у неї збитку. Проте сама по собі величина прибутку, навіть якщо й вона дуже велика, не показує ступінь, або міру, ефективності діяльності фірми, реалізації її ресурсного потенціалу. Це очевидно, адже один і той же обсяг прибутку можуть мати зовсім різні фірми, з різним рівнем господарювання.
Підприємець заінтересований не тільки в отриманні прибутку, але й у тому, щоб інвестований ним у бізнес капітал якомога швидше окупив себе, тобто повернувся до нього у грошовому виразі разом із прибутком. Ось цей бік діяльності фірми — швидкість окупності вкладеного капіталу або витрат на виробництво і реалізацію товарів — характеризує поняття економічної ефективності фірми (бізнесу).
Найбільш узагальнюючим показником економічної ефективності фірми є рентабельність (прибутковість).
Рентабельність (від нім. rentabel — доходний, прибутковий) — це відношення прибутку до вкладеного капіталу або витрат фірми, завдяки яким отримано цей прибуток. Розрахований таким чином коефіцієнт (число) рентабельності має назву норми, або рівня, рентабельності (прибутку). Норма рентабельності показує ступінь (міру) вигідності (прибутковості) діяльності фірми.
У господарській практиці існує чимало показників рентабельності.
Основні показники рентабельності:
• норма прибутку у витратах;
• норма прибутку у ціні;
• норма прибутку у капіталі.
Норма прибутку у витратах — це відношення прибутку з одиниці продукції до витрат на одиницю продукції.
Норма прибутку у витратах застосовується до окремих видів продукції і дає змогу визначити ступінь (міру) вигідності (прибутковості) виробництва й реалізації кожного з них. Якщо, приміром, норма рентабельності виробництва і реалізації шкільного глобуса становить 3%, а підручників з математики — 8%, то фірма більшою мірою заінтересована у виготовленні саме підручника.
Норма прибутку як частка прибутку у ціні — це відношення прибутку з одиниці продукції до ціни одиниці продукції.
Норма прибутку у ціні також застосовується до окремих видів продукції, даючи змогу прослідкувати зміну рентабельності одного й того ж виду продукції в міру збільшення його виробництва. Розширення випуску продукту, у відповідності із законом спадної продуктивності (ефективності), призводить до скорочення питомих витрат і відповідного збільшення прибутку, що власне й показує норма прибутку у ціні.
Норма прибутку у капіталі — це відношення загального прибутку до загального капіталу, вкладеного у певний вид бізнесу.
Норма прибутку у капіталі, або загальна рентабельність, показує, ступінь (міру) доходності капіталу, вкладеного в певний вид підприємницької діяльності. При цьому капітал, вкладений у бізнес, зазвичай визначають за сумою основного та оборотного виробничого капіталу (активів). Саме показник загальної рентабельності дає інформацію про те, яка з порівнюваних між собою фірм працює ефективніше. То ж на практиці цей показник слугує "барометром" ефективності вкладень капіталу (інвестицій) і вказує напрямки міграції капіталу в пошуку більш високої норми прибутку.
Ефективність виробничої діяльності фірми також оцінюється за багатьма іншими показниками, які враховують її галузеву специфіку, характер виробничо-господарської діяльності тощо. Для цієї мети, як правило, використовують дві групи показників:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники“ на сторінці 1. Приємного читання.
