Ринкова економіка та економічна конкуренція — синоніми. Ринок без конкуренції існувати не може — це його "пружина", рушійна сила. Приватна власність, вільне ціноутворення та конкуренція є стовпами ринкової економіки.
Конкуренція (від лат. concurrere — зіткнення) — це зіткнення, або суперництво, інтересів. Це явище, притаманне чи не всім сферам життєдіяльності людей. Конкуренція завжди виникає внаслідок обмеженості, або рідкісності, тих чи інших життєво важливих благ.
Економічна конкуренція — це суперництво ринкових суб'єктів щодо реалізації їхніх економічних інтересів, боротьба за вигоду для себе.
Конкурентами в економіці виступають як продавці, так і покупці. Продавці конкурують між собою за отримання максимального доходу від продажу товарів і послуг, покупці — за отримання більшої кількості товарів і послуг "ціною" менших грошових витрат (економії власного бюджету). Іншими словами, продавці конкурують за гроші покупців, тоді як покупці — за товари продавців.
Основні функції економічної конкуренції:
• спонукає господарників до розширення й раціоналізації виробництва;
• сприяє впровадженню прогресивних інновацій (принципово нових матеріалів, техніки і технології, форм організації і оплати праці, зовсім нових виробів і сервісу для споживачів);
• стимулює економію витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
• змушує роботодавців поліпшувати умови праці найманих працівників;
• зацікавлює найманих працівників підвищувати свій професійний рівень, освоювати нові професії, підтримувати фізичну форму, бути дисциплінованими й відповідальними;
• сприяє урівноваженню та зниженню цін;
• витісняє неефективних господарників та зайвих торгових посередників, заінтересованих у накручуванні цін;
• сприяє оптимальному задоволенню попиту (усуває дефіцити й марнотратство);
• слугує "барометром" ефективності та меж державного втручання в економіку.
А. Сміт називав ринкову конкуренцію "невидимою рукою". "Дбаючи про свій власний інтерес, — писав він, — ... людина (підприємець — A.C.) часто ефективніше просуває інтереси суспільства, ніж якби вона насправді мала їх на меті. Я ніколи не бачив багато добра від тих, хто вдає, що торгує заради суспільного блага".
Авжеж, конкуренція не є ідеальною формою економічних відносин людей. Вона чудово забезпечує ефективність господарської діяльності, але водночас має своїм наслідком ряд гострих суспільних проблем. Зокрема, у ході конкуренції дрібні виробники витісняються великими; конкуренція посилює соціальне і майнове розшарування населення; робить хронічним безробіття; конкурентний розподіл економічних ресурсів слабо реагує на вимоги соціальної справедливості й гуманізму. Конкуренція також породжує прагнення економічних суб'єктів до монополізму, до захоплення економічної влади.
Існує три основних види економічної конкуренції: внутрігалузева, міжгалузева та міжнародна.
Внутрігалузева конкуренція — це конкуренція між фірмами, що діють в одній галузі. Вона сприяє вирівнюванню і зниженню товарних цін, змушуючи таким чином виробників скорочувати витрати виробництва, аби не допустити зменшення чи отримувати іще більший прибуток.
Міжгалузева конкуренція — це конкуренція між фірмами різних галузей. Результатом цієї конкуренції є переливання капіталу (ресурсів) з менш прибуткових видів діяльності до більш прибуткових. Основним проявом такої конкуренції у наш час є диверсифікація виробництва (від лат. — різний, — робити), тобто розширення сфери господарської діяльності, або, що те саме, проникнення фірми в інші галузі. Це дає змогу страхуватися від коливань галузевої кон'юнктури і збільшувати доходи. На цій основі формуються багатогалузеві концерни й конгломерати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічна конкуренція, її значення, види та методи“ на сторінці 1. Приємного читання.
