Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

Економічна теорія. Політекономія


Природа, види та роль грошей


Товарне виробництво, основами якого є суспільний поділ праці та приватна власність на засоби й результати виробництва, може ефективно розвиватися тільки за умови, коли працює добре налагоджена система обміну товарами. Товарний обмін забезпечує фактично широку виробничу кооперацію, тобто взаємозв'язок відособлених і спеціалізованих виробників.

У процесі тривалого і в основному стихійного розвитку товарного обміну появилися гроші.

Гроші — це товар особливого роду, що став загальновизнаним засобом обміну всіх товарів і послуг.

Гроші мають тривалу й цікаву історію, яка показує нам, у яких формах існували гроші та чому вони змінювалися. Ця історія почалася з товарних грошей. Роль перших грошей у різних народів і в різні часи виконували різні товари. Це були найбільш ходові місцеві товари: наприклад, у древньому Єгипті — ячмінь, пшениця; у Китаї — рис, шовк; в Індії — черепашки; в інших місцевостях — хутро, шкіра, худоба, риба, тютюн, акулячі зуби тощо. На невільницьких ринках натуральними грошима були сильні раби та красиві рабині. Хоча такі й інші товарні гроші причиняли людям чимало незручностей, вони обслуговували обмін протягом багатьох віків.

Товарні гроші стали виконувати важливу роль еквівалента вартості товарів і послуг та бути посередником у їхньому обміні. Завдяки цьому товарні гроші значною мірою розв'язали проблеми, властиві натуральному, або бартерному, обміну, а саме: 1) прискорили зустріч продавців і покупців, зекономивши таким чином час на купівлю-продаж товарів; 2) дали змогу відстрочити придбання товарів до потрібного споживачеві моменту, а отже, зробити у такий спосіб кориснішу покупку.

З подальшим розвитком товарного виробництва та розширенням міжнародної торгівлі роль товарного еквівалента переходить до дорогоцінних (благородних) металів. Достеменно не відомо, хто ж першим почав їх використовувати. Найбільш древні золоті й срібні монети сучасники приписують малоазійській державі Лідія, де їх відливали ще за 700 років до Р.Х.

На думку істориків, перші монети на територію України були завезені з Візантії та Сходу в VI ст., а карбувати власні монети в Київській Русі почали з кінця X ст.

На противагу товарним грошам, роль яких як товарного еквівалента скрізь обмежувалася певною територією, металеві гроші взяли на себе роль загального, або світового, товарного еквівалента. Гроші з дорогоцінних металів визнавали на усіх ринках світу. Спочатку обмін обслуговували золоті і срібні гроші, а згодом роль грошей монополізувало лише золото. Золото стало найбільш ідеальною формою грошей для усіх народів завдяки своїм природним (фізико-хімічним) перевагам: воно не іржавіє, як залізо; не зеленіє, як мідь; не темніє, як срібло; воно однорідне, ділиться на частини, чудово зберігається, має таємничу красу і надзвичайно рідкісне, а відтак є вельми дорогим товаром.

Попервах металеві гроші використовувалися у зливках. І це створювало чималі труднощі для обміну: по-перше, складно було зважувати метал, по-друге, ще важче було визначити пробу (чистоту) коштовного металу. До введення карбованої монети, зауважував А. Сміт, люди завжди зазнавали грубого шахрайства. Тому для запобігання таких зловживань, полегшення обміну та сприяння розвитку виробництва в усіх, більш-менш розвинених країнах було визнано за необхідне запровадити карбування монет. Цю місію було покладено на спеціалізовані державні підприємства, що отримали назву монетних дворів.

Слід зауважити, що товарні і металеві гроші були повноцінними грошима. Повноцінні гроші — це дійсні гроші, у ролі яких виступав сам грошовий товар, що мав власну вартість. Власна вартість повноцінних грошей визначалася витратами на його виробництво (наприклад, на видобуток дорогоцінного металу, на карбування монет тощо).

Гроші мають також номінальну і реальну вартість. Номінальна вартість грошей, або номінал, — це вартість, позначена на грошах (як число). Реальна вартість грошей — це кількість товарів і послуг, які можна придбати на грошову одиницю, або купівельна спроможність грошей. Отже, реальну вартість грошей визначає лише ринок, обмін їх на товари й послуги.

Життя, утім, показало, що жорстка відповідність номіналу металевих грошей їх власній вартості необов'язкова. Це особливо проявилося з того часу, як держава взялася карбувати монети із благородних металів. Цим вона, по суті, привласнила монопольне право на випуск грошей. Своєю печаткою (тавром) на монетах держава засвідчувала їхню вартість і робила їх обов'язковими у розрахунках на території країни. Авжеж, монети як інструмент легального обміну значно полегшили розрахунки у порівнянні зі звичайними шматками металу, які доводилося щоразу зважувати. Та, як показало життя, поряд із повноцінними монетами стали успішно обертатись і неповноцінні — стерті від тривалого користування і просто зумисне зменшені у вазі. Люди, розплачуючись за товари й послуги, завжди старалися віддавати насамперед підроблені, стерті, пошкоджені монети (до речі, ця звичка живе і сьогодні при користуванні паперовими грошима).

Фальшування монет набуло особливо великого поширення у середні віки. Алхіміки гарячково вишукували способи підміни золотих і срібних грошей дешевими металами. За спосіб швидкого збагачення фальшивомонетники використовували й переплавлення "гарних" грошей на "погані" (легші за вагою). Що й казати, шансом свідомого "псування монет" — випуску золотих монет меншої ваги або у сплавах з іншими металами при збереженні того ж номіналу — користувалися навіть держави. Тоді ж було помічено, що з поширенням підроблених грошей повноцінні гроші з обігу зникали. Томас Грешем, радник англійської королеви Єлизавети I, сформулював це як закон, названий його іменем: "Погані гроші завжди витісняють гарні".

Крім того, повноцінним грошам часом бракувало високої стабільності, тобто відносно стійкої обмінної, або купівельної, спроможності. Наприклад, успішні війни й доставки додому трофеїв із благородних металів, відкриття нових запасів цих металів і ввіз золотих скарбів у великій кількості з колоній призводили до загального підвищення товарних цін і відповідного знецінення грошей. Та справжня причина була не в кількості грошового металу, а у зменшенні його власної вартості порівняно з товарами.

Усі вади обігу металевих (золотих і срібних) грошей зрештою спричинили їх заміну паперовими грошима. Паперові гроші — це замінники повноцінних грошей, або грошові знаки (символи, сурогати)), які держава силою своєї влади (законодавчо) наділяє певним грошовим статусом.

Проте випуск паперових грошей не відразу став монополією держави. Ще давніше роль паперових грошей закріпилася за звичайними папірцями — розписками ювелірів і лихварів, які приймали благородні метали на зберігання, користуючись своєю репутацією і довірою. При цьому метал не зношувався даремно, а розписки ходили нарівні із золотом і сріблом. З цієї практики виросли банки, а згодом держава монополізувала право на емісію паперових грошей.

Паперові грошові знаки є неповноцінними грошима, оскільки їхня власна вартість (вартість виготовлення) не відповідає номіналу. Для прикладу, витрати на виготовлення 100-доларової купюри США (від франц. coupure — вирізка) просто мізерні у порівнянні з її номінальною вартістю (вони сьогодні становлять всього-на-всього декілька центів). Тим не менш ця купюра цінується усіма людьми, оскільки американська держава законодавчо наділила її таким грошовим статусом.

Неповноцінними грошима є також білонні монети. Білонні монети (від франц. billon — низькопробний сплав) — це розмінні монети, номінал яких перевищує вартість металу, що міститься у них, та витрат на їх карбування. В давнину матеріалом для їх виготовлення слугували мідь і бронза, а тепер нові сплави. Білоннами в Україні є копійки, у США і країнах єврозони — центи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Гроші та грошовий обіг“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг
  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література