Економічна думка зародилася ще в глибокій давнині, пройшла тривалий і складний шлях становлення та розвитку. Спочатку економічні знання формувалися як окремі, розрізнені ідеї, поверхові уявлення. Найбільш помітний слід у розвитку економічної думки Стародавнього світу залишили давньогрецькі мислителі Ксенофонт, Платон та Аристотель (І тисячоліття до Р.Х.). Вони описували головним чином натуральні форми багатства, а також досліджували проблеми примноження майна і грошей. Однак "великі греки" так і залишилися дітьми свого часу — їхній світогляд не дозволив їм вийти за межі рабовласницького суспільства. Поділ людей на вільних і рабів тодішнім мислителям видавався цілком природним і вічним.
Початок виникнення власне економічної науки як цілісної системи знань про економічне життя суспільства прийшовся лише на XVI-XVII ст., коли ринкове господарство стало набувати рис панівної форми господарювання. Затим у розвитку науки виокремилися окремі напрями, течії і школи. (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Основні етапи та напрями розвитку економічної науки ("дерево науки")
Меркантилізм. Він став першою економічною школою. Теорія меркантилізму (від італ. тегкапґе — торговець) виникла і панувала за умов розкладу феодального суспільства (XVT-XVTI ст.), коли активізувалися процеси так званого первісного нагромадження капіталу, головним чином грошового. Ця теорія орієнтувалася на вирішення нагальних практичних проблем і вироблення раціональної економічної політики держави. Ідеї меркантилістів зводилися до трьох основних: 1) суспільним багатством є виключно гроші (золото, срібло); 2) його головним джерелом є зовнішня торгівля; 3) держава покликана активно втручатися в економіку, проводити політику протекціонізму (захисту національних економічних інтересів), допомагаючи таким чином збагаченню країни. Найбільш відомі представники меркантилістичної теорії: англійці Т. Манн і Д. Юм, французи А. Монкретьєн і Ж.-Б. Кольбер.
Фізіократи
В XVIII столітті у Франції склалася наукова школа фізіократів (від грецьк. — природа, — влада). Наукові заслуги фізіократів: 1) спростували вчення меркантилізму як поверхове; 2) основний акцент дослідження перенесли на виробництво як джерело матеріального багатства суспільства; 3) висунули ідею про природний економічний порядок, який забезпечується об'єктивними економічними законами; 4) створили першу макроекономічну модель кругообігу продуктів і доходів (відтворення сумарного продукту нації). Головна обмеженість вчення фізіократів — у звуженні сфери продукування суспільного багатства до сільського господарства, землеробства. Найбільші представники фізіократії: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо.
Класична політична економія
Сформувалася з XVII і панувала до середини XIX ст. Поява класичної школи пов'язана з розвитком мануфактурного та промислового виробництва, з утвердженням ринкової економічної системи як панівної.
Згідно з поглядами економістів-класиків, головним джерелом суспільного багатства (крім, звичайно, природи) є людська праця, умовами зростання продуктивності виробництва є свобода людей та поділ праці (спеціалізація працівників), а його рушійними силами — приватновласницький інтерес (прагнення до збагачення) та ринкова конкуренція ("невидима рука"), яка змушує підприємців, окрім власного збагачення, мимоволі діяти і в руслі підвищення добробуту усієї нації. Таким чином ринкова економіка здатна сама себе регулювати, і держава, вважали на той час класики, не повинна втручатися у господарське життя країни, її завдання — підтримувати порядок у суспільстві, здійснювати правосуддя й захист від зовнішніх ворогів, утримувати необхідні громадські заклади (школи, міські вулиці, шляхи тощо).
Найяскравішими представниками класичної політичної економії були: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Мілль, Ж.-Б. Сей і Т. Мальтус. Знаменита економічна праця А. Сміта — основоположника нашої науки, — "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.)
Марксизм
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки“ на сторінці 1. Приємного читання.
