Ринок капіталу сьогодні функціонує у різноманітних формах, які, звісно, виникли не відразу, а закріпилися поступово, в ході тривалої еволюції економіки. Форми кредиту вирізняються за двома основними критеріями: 1) за тим, хто кредитує; 2) за тим, кого кредитують.
За першим критерієм виділяються дві класичні форми кредиту: комерційний та банківський. Утім, їх найдавнішим попередником був лихварський кредит. Лихварський кредит уже за своєю назвою говорить про те, що тоді за значного дефіциту пропозиції позичкового капіталу кредит надавався просто таки на кабальних умовах, тобто процент стягувався з лихвою (великим надлишком). Відтак і кредиторів у народі прозвали лихварями. Лихварями виступали, як правило, приватні особи (купці, крамарі) та невеликі міняльні контори. Основними користувачами їхніх кредитних послуг, вочевидь, були боржники, які потрапили в критичну ситуацію (наприклад, по сплаті податків, виплаті різних боргів). І ця обставина також зумовлювала високу ціну тодішнього кредиту. Найбільший недолік лихварського кредиту — визискуючи позичальників, він істотно обмежував можливості розвитку виробництва товарів.
Комерційний кредит — це кредит, що надається зазвичай у товарній формі, тобто як продаж товарів і послуг у борг, з відстрочкою платежу.
Комерційний кредит надають підприємці (фірми) безпосередньо один одному. Головною метою його є не отримання позичкового процента, а прискорення процесу реалізації товарів і прибутку, що міститься у вартості товарів. Проценти за користування комерційним кредитом включаються в ціну товару та суму векселя. Ці проценти, звичайно, не можна зрівняти з процентами по лихварському кредиту, але вони, як правило, нижчі і за проценти по банківському кредиту, що випливає із головної мети такого кредитування.
Інструментом комерційного кредиту слугує товарний вексель, який оплачується через банк. Погашення цього кредиту здійснюється такими способами:
• сплатою відповідної суми боржником за векселем;
• передаванням векселя одними позичальниками іншим;
• переоформленням комерційного кредиту на банківський. Характер комерційного кредиту зумовлює і його обмеження:
• отримання цього кредиту можливе тільки через продаж товару (щоправда, надання комерційного кредиту у грошовій формі також не виключається, але воно є доволі рідкісним явищем);
• розміри цього кредиту обмежуються для позичальника вартістю товару, що продається в борг, а для кредитора (продавця товару) — величиною наявного резервного капіталу, за рахунок якого може тимчасово компенсувати заборгованість покупця;
• цей кредит за своєю природою є короткостроковим, а між тим товаровиробники потребують ще й довгострокових позик для інвестицій.
Обмеження комерційного кредиту сферою торгівлі, попри його велику роль і широку популярність, обумовили появу і розвиток нової форми кредитування — банківського кредиту. Банківський кредит, забезпечивши масове і регулярне насичення всієї економіки (включаючи і сферу виробництва) кредитними ресурсами в потрібних обсягах та в необхідні терміни, став універсальною і провідною формою кредитних відносин у ринковій економіці.
Банківський кредит — це кредит, що надається у грошовій формі банками та іншими фінансово-кредитними установами, що мають ліцензію. Переваги банківського кредиту перед комерційним:
• 1) банківський кредит доступний будь-якому господарюючому суб'єкту;
• 2) його розміри не обмежуються резервним капіталом;
• 3) він надається за помірну плату і на різний термін (короткострокові (до одного року), середньострокові та довгострокові кредити).
Банківське кредитування, по-перше, сприяє безперебійному функціонуванню підприємств, забезпечуючи їх кредитами для погашення боргових зобов'язань, по-друге, слугує потужним засобом розширення і модернізації виробництва, впровадження інновацій, по-третє, тісно переплітаючись з комерційним кредитом, значно розширює коло учасників кредитних відносин (через поширення споживчого кредиту та інші форми).
За напрямками кредитування (тим, кого кредитують) виділимо такі форми кредиту: споживчий, іпотечний, лізинговий, ломбардний, державний, міжнародний, факторинг і форфейтинг.
Споживчий кредит надається фінансово-кредитними установами й торговельними підприємствами безпосередньо споживачам для придбання дорогих товарів (меблів, автомобілів, побутової техніки тощо). Цей кредит виступає або у формі комерційного (у разі продажу товарів через роздрібні магазини без участі банку), або у формі банківського (якщо придбання оплачує банк). Ціна його досить висока (через високий ризик). Споживчий кредит набув великого поширення в розвинених країнах, у першу чергу, завдяки стабільності тамтешньої економіки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми кредиту“ на сторінці 1. Приємного читання.
