Оборот та амортизація капіталу

Економічна теорія. Політекономія

Виробничий капітал підприємства перебуває у постійному кругообігу. Кругообіг виробничого капіталу — це його рух, у якому він послідовно набуває і змінює три функціональні форми: 1) спочатку із грошової форми перетворюється у форму виробничих ресурсів; 2) ті, у свою чергу, через процес виробництва перетворюються в товарний капітал; 3) виручені від продажу товару гроші знову розпочинають кругообіг. Таким чином, виробничий капітал підприємства щоразу перебуває одночасно у трьох функціональних формах і це є необхідною умовою безперебійності виробництва: збої в будь-якій ланці кругообігу капіталу негативно позначаються на кінцевих результатах роботи підприємства.

Постійно повторюваний кругообіг виробничого капіталу означає оборот капіталу. Якщо кругообіг капіталу умовно закінчується у момент початку надходження виручки (повернення лише частини авансованого капіталу), то один оборот закінчується тоді, коли всі інвестовані кошти повертаються, тобто окупається весь авансований капітал. Таким чином, оборот капіталу включає ряд кругообігів, число яких визначається, як правило, специфікою виробництва.

Оборот капіталу характеризується часом і швидкістю. Час обороту виробничого капіталу визначається періодом, за який він здійснює один оборот. Швидкість обороту його вимірюється кількістю оборотів протягом року.

За характером участі у виробництві та способом перенесення вартості на створюваний продукт виробничий капітал підприємства поділяється на основний і оборотний. У нашій країні, за інерцією з господарської практики колишнього СРСР, тут частіше вживають терміни — основні та оборотні фонди.

Основний капітал (за бухгалтерською термінологією — необоротні активи) — це основні засоби, які тривалий час (більше року) беруть участь у виробництві, не змінюють своєї натуральної форми, поступово зношуються і переносять свою вартість на створену за їх участю продукцію. Речовими елементами основних засобів підприємства є: будівлі, споруди, машини, обладнання, прилади, обчислювальна техніка, транспортні засоби тощо. До основного капіталу також включають нематеріальні активи у вигляді прав на користування земельними ділянками, інтелектуальною власністю, авторськими правами тощо, а також довгострокові фінансові вкладення у вигляді часткової участі у статутному капіталі інших суб'єктів господарювання тощо.

Оборотний капітал (у термінах бухгалтерського обліку — оборотні, або поточні, активи) — це ті елементи виробничого капіталу, які цілком споживаються протягом одного виробничого циклу (кругообігу капіталу), а їхня вартість відразу переноситься на виготовлену продукцію. Цей капітал втілений у предметах праці — сировині, матеріалах, паливі, електроенергії, тарі, а також у вартості найнятої робочої сили (праці).

Та частина основного капіталу, яка бере безпосередню участь у виробництві (машини, устаткування, транспортні засоби тощо), називається активною; інша частина (будівлі, споруди, холодильники, ємкості для зберігання тощо), яка забезпечує лише умови для виробництва, називається пасивною.

Основний виробничий капітал у процесі його тривалого використання зношується фізично та морально.

Фізичний, або матеріальний, знос — це поступова втрата основним виробничим капіталом своєї функціональної придатності в процесі використання й невикористання (під дією сил природи: сонця, вітру, вологи тощо).

Моральний знос (старіння) — це знецінення основного капіталу внаслідок появи на ринку: 1) дешевших аналогів цього капіталу або 2) технічно більш досконалих, продуктивніших. Моральне знецінення капіталу негативно відбивається на конкурентоспроможності і фінансовому стані підприємства.

Фізично зношуючись, основний капітал відповідно втрачає і свою вартість. Однак вартість зносу капіталу не зникає безслідно, а переноситься на створювану ним продукцію. Процес перенесення вартості основного капіталу в міру його зносу на створювану продукцію (послуги) називається амортизацією (від лат. — погашення).

Амортизація практично здійснюється у вигляді амортизаційних відрахувань. Це елемент витрат виробництва, а отже, і ціни товару. Регулярні амортизаційні відрахування щоразу зменшують залишкову (балансову) вартість основних виробничих активів. Водночас ці відрахування стають джерелом коштів для ремонтів засобів праці, їхньої модернізації та реновації (від лат. — відновлення, заміна зношених засобів новими).

Величина амортизації залежить від реального строку служби кожного елемента основного капіталу. Якщо, припустимо, трактор може нормально працювати і приносити дохід підприємству протягом восьми років, то його первісна вартість (ціна придбання) ділиться на вісім рівних частин і поступово щорічно відноситься на витрати, пов'язані з виготовленням продукції.

Відношення річної суми амортизації до повної початкової вартості основного виробничого капіталу визначає норму амортизації:

Норми амортизації визначаються урядом для кожної групи основних виробничих засобів. Таким чином через норму амортизаційних відрахувань уряд комплексно проводить певну інвестиційну та податково-бюджетну політику. В Україні, зокрема, суб'єктам господарювання дозволяється обирати будь-який з п'яти методів нарахування амортизації, три з яких є прискореними (дають змогу у перші роки використання активів проводити нарахування амортизації за підвищеними нормами). Законодавчо регламентований, чіткий порядок амортизаційних відрахувань спрямований і на те, щоб забезпечити однаковий підхід усіх економічних суб'єктів до визначення валових витрат, а, отже, і прибутку як об'єкта оподаткування.

У конкурентній боротьбі перемагає той підприємець, у якого капітал швидше обертається, доставляючи йому бажаний прибуток. Тому важливими є показники, що характеризують швидкість обороту капіталу. Певна річ, різні речові елементи основного виробничого капіталу обертаються з різною швидкістю.

Загальний час обороту основного капіталу розраховують за формулою:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оборот та амортизація капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності

  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу
  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література