Структура відносин власності

Економічна теорія. Політекономія

Знання структури відносин власності має не тільки пізнавальне, а й важливе практичне значення. Саме з приводу тлумачень суті основних форм власності, їх співвідношення та перспектив еволюції час від часу виникають бурхливі дискусії.

Відносини власності конкретизують і класифікують зазвичай за двома основними ознаками: за об'єктами та суб'єктами власності.

Об'єкти власності — це все те, що привласнюють суб'єкти: різноманітні речові блага, економічні ресурси (земельні ділянки, надра землі, рослинний і тваринний світ, засоби виробництва (капітальні блага), праця та вироблена продукція), інформація, технології, цінні папери, особисті здібності людини тощо.

Суб'єкти власності — це персоніфіковані учасники відносин, себто ті, хто привласнює об'єкти власності: окремі індивіди (сім'ї), групи людей (громади), держава, суспільство загалом.

З погляду суб'єктної структури власність сьогодні представлена складною системою, у якій виділяють типи, види та форми власності (рис. 3.1).

Насамперед, принципове значення має розрізнення двох типів власності: приватної та суспільної.

Приватна власність — це тип власності, що характеризується закріпленням прав на володіння, розпорядження й користування об'єктами власності за приватними особами (фізичними та юридичними).

Приватна власність у реальній дійсності існує в двох основних видах: індивідуальна та групова (корпоративна).

Індивідуальна приватна власність — це власність самих громадян, яка на практиці представлена у формі одноосібної та сімейної власності. Вона є найбільш поширеним видом власності, адже її об'єктами є приватні оселі, особисте майно та, як правило, невеличкі крамниці, кафе, майстерні, ферми тощо.

Структура власності в сучасній економіці

Рис. 3.1. Структура власності в сучасній економіці

Намагання виділити серед приватної власності ще й індивідуально-трудову та індивідуальну з використанням найманої праці, як це пропонують автори деяких навчальних посібників, не є обґрунтованими. За сучасних умов практично жоден (!) господарюючий суб'єкт, керуючись у своїх рішеннях критерієм альтернативних витрат, не обходиться без залучення найманих працівників.

Групова, або корпоративна, приватна власність — це власність створених людьми юридичних осіб (підприємств, фірм, організацій, установ). її різновидами є кооперативна і колективна власність, пайова та акціонерна власність, власність різних громадських організацій.

Кооперативна власність — це власність певної групи людей, які добровільно об'єдналися на основі членства для здійснення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Таке об'єднання передбачає також внесення паїв його учасниками у вигляді певного майна та/чи коштів. На основі кооперативної власності функціонують, зокрема, житлові, гаражні, дачні, торговельно-закупівельні, транспортні та інші кооперативи.

Колективна власність (так звана робітнича власність, або власність трудового колективу) — це спільна власність працівників підприємства, набута ними шляхом викупу у держави чи іншого суб'єкта. У разі викупу орендованого підприємства за рахунок нагромадженого прибутку власність стає тимчасово єдиною і неподільною, а у разі викупу за рахунок особистих доходів його працівників як внесків — пайовою. У розвинених країнах вона зазвичай практикується за фінансової підтримки уряду.

Пайова власність — це спільна власність, що виникає на пайовій основі за участю кількох фізичних та/чи юридичних осіб. Тут пайовики, або компаньйони (партнери), зберігають свої персональні частки власності зазвичай у грошовій формі і домовляються з-поміж собою щодо способу управління об'єктом власності.

Акціонерна власність — це також пайова власність, але її учасники — широкий загал акціонерів, які можуть зазвичай за власним бажанням реалізувати свої титули власності — акції, що убезпечує підприємство від фізичного розчленування у разі вибуття когось із співвласників. Через розпорошеність акцій товариства (велику кількість співвласників) дрібним акціонерам залишається лише право володіння капіталом підприємства, тоді як права розпоряджатися й контролювати його реально перехоплює власник (консолідований власник) контрольного пакету акцій. У розвинених країнах зазвичай безпосереднє керівництво акціонерним підприємством передається найманим менеджерам як фахівцям. Участь в акціонерній власності зазвичай мотивується можливостями: а) отримання дивідендів; б) збагачення за рахунок курсової різниці у ціні акцій; е) використання фінансового потенціалу акціонерного підприємства для здійснення великих бізнес-проектів. У формуванні акціонерної (та пайової) форми власності деінде приймають участь держава та органи місцевого самоврядування.

Власність громадських організацій — це неподільна власність різного роду громадських організацій: політичних партій, професійних спілок, релігійних організацій, спортивних товариств, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо. Така власність створюється за рахунок внесків членів, пожертвувань або передачі державного майна.

Суспільна власність — це такий тип власності, який, на противагу приватній власності, утверджує рівність прав усіх співвласників, а саме уможливлює відкритий для усіх громадян країни доступ до певних благ або ж передбачає певний режим використання об'єкта власності з посиланням на національні інтереси. Наприклад, державні й комунальні автошляхи, парки відпочинку та музеї доступні усім, без виключення; держава гарантує надання громадянам безплатної вищої освіти, але на конкурсній основі; державна служба безпеки піклується про захист національних інтересів, але специфіка її діяльності зобов'язує суворо оберігати державні таємниці (бути закритим відомством).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура відносин власності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Функції економічної теорії. Економічна наука та економічна політика

  • Методи пізнання економічних явищ і процесів

  • Зародження, основні етапи та напрями розвитку фундаментальної економічної науки

  • Марксизм

  • Неокласицизм

  • Неолібералізм

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Виробництво та його основні ресурси (фактори)

  • Межа виробничих можливостей та проблема економічного вибору

  • Результат та ефективність виробництва

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Структура відносин власності
  • Економічна система суспільства та її типи

  • Перехідна економіка

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Форми організації суспільного виробництва та обміну

  • Товар як економічна категорія

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Система грошового обігу та її типи

  • Грошова маса та закон грошового обігу

  • Грошові реформи

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Система ринків та їхня інфраструктура

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Ринкова пропозиція та її фактори

  • Закон попиту і пропозиції — основний закон ринку. Механізми ціноутворення

  • Економічна конкуренція, її значення, види та методи

  • Конкуренція і монополія

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Суб'єкти підприємництва та правові форми організації підприємств

  • Форми об'єднань корпоративних підприємств

  • Взаємодія великого та малого бізнесу

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Капітал підприємства, його джерела та структура

  • Оборот та амортизація капіталу

  • Витрати підприємства, їх економічна природа та види

  • Доходи та прибуток фірми

  • Економічна ефективність діяльності фірми там основні показники

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Економічна природа заробітної плати

  • Організаційні форми та системи заробітної плати

  • Номінальна і реальна заробітна плата. Диференціація рівнів заробітної плати між країнами

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Форми кредиту

  • Ринок цінних паперів, його функції та інструменти

  • Фондова біржа та її роль в економіці

  • Страховий ринок

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Ринок землі: історія та сучасність

  • Рента та ціна землі

  • Проблеми розвитку аграрних господарств: ціни та доходи

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Національний продукт та проблеми його виміру. Система національного рахівництва

  • Валовий внутрішній продукт. Національний дохід. Національне багатство

  • Ефективність національної економіки та її показники

  • Тіньова економіка

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Економічне зростання: фактори та типи

  • Виробнича функція як інструмент факторного аналізу росту економіки

  • Циклічні коливання економіки, їхня природа та види

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція

  • Види безробіття, його показники та наслідки

  • Інфляція, її види, причини та наслідки

  • Взаємозв'язок безробіття та інфляції

  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • "Провали" ринку та принципи втручання держави в ринкову економіку

  • Цілі та інструментарій державного регулювання економіки

  • Теорія суспільного вибору

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Податки як інструмент регулювання національної економіки

  • Державний бюджет та його дефіцит. Державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Банківська система. Функції та операції банків

  • Банківський механізм емісії кредитних грошей

  • Політика дешевих і дорогих грошей

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Структура та показники доходів населення

  • Проблема нерівності доходів та її показники

  • Соціальна політика держави. Соціальні гарантії

  • Дилема державного регулювання доходів: ефективність чи справедливість?

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Основні теорії міжнародної торгівлі

  • Зовнішньоторговельна політика держави: протекціонізм чи вільна торгівля?

  • Міжнародний кредит

  • Міжнародна міграція капіталу та праці

  • Міжнародна економічна інтеграція

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Валюта та ринок валют. Валютний курс та його роль в економіці

  • Світові системи валютних курсів

  • Фактори, що визначають валютний курс. Державне валютне регулювання

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Глобальна проблема народонаселення

  • Глобальна проблема продовольства та ресурсів

  • Глобальна екологічна проблема

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література