Чільне місце у структурі ринку капіталу займає страховий ринок, або ринок страхових послуг. Страхування, як показує практика економічно розвинених країн, відіграє роль досить потужного фактора розвитку господарського життя.
Чи не кожна пересічна людина намагається уберегти себе від ризиків, що переслідують її. Для цього кожен використовує доступні йому способи й можливості. Усі способи обмеження ризику, де ми зазвичай обходимося власними зусиллями і розумом, представляють собою фактично самострахування.
Одначе можливості самострахування від небажаних втрат теж обмежені. Так, ми повсякчас обмежуємося часом, станом здоров'я, індивідуальною здатністю приймати рішення, матеріальними можливостями. Зрештою діяти самотужки задля захисту своїх інтересів часто виходить за рамки здорового глузду, адже в таких випадках ми відмовляємо собі в можливостях отримати більшу вигоду. Тому, зважаючи на загальну потребу у зовнішньому страхуванні, вдаючись до послуг третіх осіб, і появилася на світ страхова справа як окремий вид економічної діяльності, що інституційно оформився у страховий ринок.
Страхування — це такий вид економічної діяльності, яким забезпечується "кооперування" матеріальної відповідальності заінтересованих осіб, тобто спільне формування ними цільового страхового фонду, з метою компенсації можливого фінансового (майнового) збитку шляхом пропорційного розподілу між ними такого збитку. Не страхуючись таким чином, кожен, хто зазнає фінансового ризику, мав би створювати власний страховий фонд, відволікаючи від справи куди більші кошти.
Як показує багатий досвід, число тих, хто дійсно постраждав, як правило, менше числа заінтересованих осіб. Тому спільне страхування можливого збитку усіма заінтересованими власниками майна відчутно пом'якшує наслідки форс-мажорних обставин. Зрозуміло й інше: що більше заінтересованих осіб залучається до страхування своєї власності, то менше випадає кожному витрачатися на страхування.
Страховий ринок — це ринок, на якому купуються і продаються страхові послуги.
На цьому ринку, як і на інших, присутні продавці, покупці та посередники. У ролі продавців тут виступають страхові компанії, які за формою власності є приватними та державними і функціонують зазвичай у вигляді акціонерних та неакціонерних товариств. Покупцями є страхувальники, тобто фізичні та юридичні особи, котрі вирішили застрахуватися від ризику. Посередниками між продавцями і покупцями виступають страхові агенти та страхові брокери, які сприяють укладанню страхових договорів.
Первинною ланкою страхового ринку, звісно, є страховик — страхова компанія. Страхова компанія — це фінансово-кредитна установа, що займається укладанням договорів страхування та їх обслуговуванням. Своєю діяльністю страхова компанія організовує формування та використання цільового страхового фонду. На страховому ринку присутня також держава, яка законодавчо унормовує поведінку суб'єктів ринку та забезпечує контроль за дотриманням "правил гри".
На страховому ринку купують і продають специфічний товар — страхові послуги. Страхова послуга — це забезпечення страхового захисту у формі покриття (відшкодування) збитку. Документом, що посвідчує купівлю-продаж страхової послуги, є страхове свідоцтво, або поліс (від італ. — розписка).
Ціною страхової послуги є страховий тариф. Як і всяка інша ринкова ціна, страховий тариф складається на конкурентній основі в результаті співвідношення попиту та пропозиції цих послуг. При цьому нижня межа страхового тарифу визначається принципом рівності між надходженнями платежів страхувальників та виплатами страхового відшкодування і страхових сум. Від надмірного завищення страхових тарифів страховиків можуть стримувати лише сили ринкової конкуренції, адже у разі ігнорування їх компанія може втратити своїх клієнтів.
Винагорода, яку отримує страховик від страхувальника за взятий ним на себе ризик, має назву страхової премії. Сумарно вона включає в себе плату за ризик як такий (чисту премію) та "накладні витрати" страхової компанії. Прибуток же останньої формується за рахунок частини страхової премії та доходів від її інвестиційної діяльності.
Основні фактори, що впливають на вартість страхової послуги конкретного страховика:
• розмір та структура його "страхового портфеля";
• ефективність його інвестиційної діяльності (міра віддачі від вкладення акумульованих страхових коштів в інші види бізнесу);
• величина його управлінських витрат;
• очікуваний прибуток.
Для різних видів страхування характерний різний ступінь повернення страхових платежів (внесків) страхувальникам. Усі внески повністю повертаються в обов'язковому порядку лише при накопичувальних формах страхування, наприклад пенсійного страхування (за умови доживання застрахованого до певного строку або коли, у разі його смерті, правонаступники зроблять перестрахування (переведення ризику на себе) чи внесуть додаткову плату). За інших видів страхування виплати відшкодування та страхового забезпечення відбуваються лише у разі настання страхового випадку і в розмірах, обумовлених договором.
Та не всі ризики, з якими пов'язана господарська діяльність, підлягають страхуванню на ринкових умовах. Ризик стає страховим за таких умов:
• 1) якщо він має вірогідний і випадковий характер;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірко А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Страховий ринок“ на сторінці 1. Приємного читання.
